«Коли ми збираємося в Його Ім’я, Він приходить посеред нас, а радість, яка наповнює наші серця, є щирою й неосяжною. Ця радість євангелізує сильніше за слова, і її неможливо приховати», – наголосив Святіший Отець, звертаючись до молоді під час зустрічі на площі перед базилікою Матері Божої Ангельської.
Про це пише Vatican News.
У четвер, 6 серпня 2026 р., у свято Преображення Господнього Святіший Отець вирушив до Ассізі, де цими днями відбувається зустріч францисканської молоді «GO! Franciscan Youth Meeting 2026». O 8:00 він вилетів з Ватикану до міста святого Франциска. Після півгодинного перельоту папський гелікоптер приземлився на спортивному майданчику Migaghelli, неподалік базиліки Матері Божої Ангельської. Після привітання з духовенством та місцевою владою, він вирушив автомобілем до базиліки, де розташована Порціункула. Ця маленька церква, навколо якої згодом була зведена велика базиліка, вважається «колискою» францисканського ордену. Саме тут святий Франциск завершив своє земне паломництво.
Першим пунктом програми візиту Наступника святого Петра до Ассізі стала зустріч із францисканською молоддю з усієї Європи, яка вже чекала на Святішого Отця біля базиліки. На площі Папу Лева привітали генеральні настоятелі трьох францисканських орденів: о. Массімо Фузареллі, OFM, о. Карлос Альберто Тровареллі, OFMConv, та о. Роберто Генуїн, OFMCap, а також настоятель Серафимської провінції Умбрії та Сардинії о. Марко Віанеллі, OFM.
Автентичні учні Христа
Під час зустрічі на площі перед базилікою три представники молоді поставили Святішому Отцеві запитання. Першою до Папи звернулася Кароліна із Загреба. Зростаючи при францисканській парафії, вона вчиться від святого Франциска «проголошувати Євангеліє власним життям – через радість, простоту, братерство та близькість до людей». Цей досвід відкрив їй живу віру як служіння та прийняття інших. У наш час молодим людям важко знайти орієнтири та відкрити серце для Бога. Кароліна запитала у Папи Лева поради, як молоді залишатися «автентичними учнями Христа й нести надію одноліткам, зберігаючи простоту та радість».
Відповідаючи Кароліні, Святіший Отець зазначив, що у її запитанні вже містилась частина відповіді. Адже зустріч із простотою, братерством і близькістю у францисканській парафії дозволила дівчині зростати у вірі – у спільноті, що залишається відкритою для всіх. Згадуючи про історію Хорватії, яка тридцять років тому переживала війну та небезпечне переплетення конфесійної приналежності та націоналізму, Папа підкреслив, що «присутність францисканців упродовж століть надихала діалог» і сприяла мирному співіснуванню католиків, православних і мусульман. «Сьогодні вірність цій традиції близькості означає йти проти течії, працювати над очищенням пам’яті та плекати примирення. Від християн дедалі більше очікуватимуть, що вони стануть будівничими миру в суспільствах, підданих спокусі інструментально використовувати релігію для протиставлення різних ідентичностей», – підкреслив він.
На думку Наступника святого Петра, від святого Франциска варто вчитися «євангельського радикалізму». Він є протилежністю фундаменталізму: не робить людину сліпою й жорстокою, а чутливою та уважною, такою, що завжди йде за Ісусом, а завдяки цьому – покірною й відкритою до всіх.
На завершення Папа Лев додав, що францисканська бідність – це не про нестачу, а про взаємний обмін дарами та справжнє єднання людей. Він підкреслив, що приклад Христа, який став бідним заради людей, доводить: Євангеліє – це не теорія, а спосіб життя та цілковитої довіри Богові. «Коли ми збираємося в Його Ім’я, Він приходить посеред нас, а радість, яка наповнює наші серця, є щирою й неосяжною. Ця радість євангелізує сильніше за слова, і її неможливо приховати», – підсумував Папа.
Відвага приймати рішення назавжди
Друге запитання від імені молоді, що зростає в «культурі тимчасовості», озвучив 27-річний Джованні з Болоньї. Він підкреслив, що сучасне покоління часто відчуває острах перед рішеннями на все життя, хоча й прагне іти за Богом. Він запитав у Святішого Отця, як відважно сказати Богові «так», не оглядаючись на труднощі та зречення, а також просив його поділитися власною історією розпізнавання покликання.
Дякуючи молоді за відвагу порушувати глибокі теми, Папа Лев звернув увагу на зміну сприйняття плинності часу. Він нагадав, що Церква завжди вчила про скороминущість земного та вічність Бога, і закликав не сумувати за минулим, а відповідально діяти в сьогоденні.
Звертаючись до молоді, Наступник святого Петра зауважив, що зі зникненням традиційної стабільності сучасна людина опинилася в світі швидких змін та викривленого розуміння свободи, де переважає ілюзія, ніби нічого не варто вирішувати «раз і назавжди». Через це зростають страх і розгубленість. За словами Папи, у нинішніх реаліях відвага зробити остаточний вибір на все життя є, мабуть, найреволюційнішим вчинком. «Прийняття рішення назавжди не замикає нас у клітці, а відкриває для більшої динаміки. Любити – означає вийти, вирушити в дорогу, яку ще належить відкрити, у мандрівку, яку Бог здійснює разом із нами, – і це і є справжнім сенсом кожного покликання», – наголосив він.
Біблія закликає людину впевнено долати свій життєвий шлях, приймаючи від Бога напрямок і сенс. Святіший Отець наголосив, що віра викриває ілюзію, ніби проблеми можна вирішити втечею, зрадою чи постійною зміною напрямків, адже примноження поверхових контактів і споживання лише залишає людину на місці, породжуючи внутрішню порожнечу. У цьому контексті, на його думку, важливо з юності пізнавати себе та вчитися відповідати на Божий заклик. Спираючись на власний досвід, Папа Лев поділився, що Бог ніколи не залишав його самого: на шляху священства, місіонера та аж до прийняття служіння Наступника святого Петра завжди посилав людей для підтримки.
Насамкінець Папа підкреслив, що базовим покликанням кожної людини є покликання до сопричастя та єдності. «Це не той заклик, який чують лише один раз; у нього потрібно вслухатися щодня. Гріх затьмарює чіткість бачення цієї правди, вносячи в фундаментальні зв’язки недовіру, суперництво й підозрілість. Проте, дякувати Богові, кожне покликання є також шляхом відкуплення й зцілення», – підсумував він.
Чудо братерства у Церкві
Представник Сицилійської францисканської молоді, 22-річний Луїджі з Патерно, звернувся до Папи з питанням про ставлення молоді до Церкви. Він нагадав приклад святого Франциска, який у часи кризи та внутрішніх суперечностей не став засуджувати Церкву чи йти шляхом єресі, а склав обітницю послуху Папі, обравши шлях любові та відбудови. Юнак зауважив, що сьогодні багатьом молодим людям важко сприймати Церкву як Матір через її внутрішні кризи, що породжує позицію «вірю, але не Церкві». У цьому контексті Луїджі запитав Лева XIV, як молоді залишатися в любові, що здатна зцілювати та відбудовувати Церкву, попри всі її рани та суперечності.
Відповідаючи на запитання про кризу довіри молоді до Церкви, Святіший Отець наголосив, що її справжнє покликання полягає у втіленні прагнення Ісуса Христа – об’єднувати людей і долати все, що їх розділяє. Звертаючись до зібраних, він визнав, що гріхи, суперечності та спокуси з боку християн протягом історії та сьогодні завдають людям болю, залишають глибокі рани й можуть ставати перешкодою на шляху віри. «Навколо Ісуса стають братами й сестрами чоловіки та жінки, які за інших обставин ніколи б не зустрілися й не зав’язали б стосунків. Коли це чудо Церкви здійснюється й надалі – дякувати Богові, також і сьогодні – воно залишається чимось дивовижним у наших містах, сповнених невидимих мурів, що розділяють людей», – наголосив Лев XIV.
Водночас Папа підкреслив, що християнська спільнота має кардинально відрізнятися від світських структур: у ній не повинно бути прагнення до влади чи домінування, а єдиним джерелом сили має бути служіння, яке не принижує, а піднімає людину. «Слово Боже, таїнства та практика братерської любові є шляхами трансформації, завдяки яким у нас утілюється образ Христа. Святий Франциск ішов саме ними: не панувати, а служити; не загарбувати, а приймати; не утримувати, а віддавати», – зазначив він. Нагадуючи про заклик Христа до святого Франциска відбудувати Його дім, Папа Лев зауважив, що Церква є постійним «будівельним майданчиком», де кожен вірний має власну роль і відповідальність.
Підсумовуючи, Святіший Отець наголосив, що коли християни спільно рухаються вперед, підтримують і взаємно виправляють одне одного, Церква стає справжнім простором свободи. Сприйняття ж Церкви як Матері народжується тоді, коли люди усвідомлюють свою щиру приналежність до неї та дозволяють Воскреслому Христу діяти у своєму житті. «Потрібно розпізнати Воскреслого Ісуса й дозволити Йому діяти в нашому житті та в історії усіх нас», – відзначив він.
Після зустрічі з молоддю Святіший Отець зустрівся з духовенством та представниками Національного комітету з відзначення 800-річчя з дня смерті св. Франциска. Центральною подією цього дня стала Свята Меса під проводом Наступника святого Петра, яка була звершена біля Порціункули.
