У Лас-Пальмас-де-Ґран-Канарія, передостанній зупинці своєї Апостольської подорожі в Іспанію, Лев XIV зустрівся з мігрантами та представниками організацій, що надають їм допомогу. Зустріч відбулася в порту Арґінеґін, що став символом драматичного прибуття та безкорисливого прийняття. Папа засудив мафію торгівлі людьми, нагадуючи як про право на притулок, так і на право не мігрувати, що вимагає від відповідальних забезпечити належні умови в країнах походження.
Про це повідомляє Vatican News.
«Перше, ніж говорити до вас, хочу вклонитися перед вашою гідністю», – сказав Папа Лев XIV, промовляючи до мігрантів у порту Арґінеґін в Лас-Палмас-де-Ґран-Канарія. В четвер, 11 червня 2026 р., розпочався заключний етап його IV Апостольської подорожі, в рамках якої він від 6 червня відвідує Іспанію. Вранці Святіший Отець попрощався із Барселоною та відлетів до головного міста острова Ґран-Канарія, що входить до архіпелагу Канарських островів.
Канарські острови – це архіпелаг, розташований в Атлантичному океані біля північно-західного узбережжя Африки, що складається з семи великих та інших менших островів, що утворюють автономну спільноту Іспанії, яка є найпівденнішим і найзахіднішим регіоном країни. Ґран-Канарія, третій за величиною острів Канарського архіпелагу, часто називають «мініатюрним континентом» через надзвичайне різноманіття його ландшафтів. Лас-Пальмас-де-Ґран-Канарія, адміністративний центр острова, розташований у північно-східній частині, приблизно за 150 км від Атлантичного узбережжя Марокко. Канарські острови стали метою подорожі мігрантів з Африки, адже «мрія» про гідне й краще майбутнє віддалена всього на 100-200 кілометрів від узбережжя. З Мавританії та Сенегалу, з Марокко та Сахари мігранти прибувають на борту принагідних плавзасобів, таких як сенегальські каюко та патера.
Запрошені розпізнати Христа
Саме мігрантській темі присвячений візит Святішого Отця в цю частину Іспанії, щоби підтримати місцеву громаду перед лицем непростих викликів, пов’язаних з необхідністю подбати про гідність кожної людини. Приземлившись на базі ВПС «Ґран-Канарія-Кандо», Папа прибув до порту Арґінеґін, де відбулася зустріч з тими, хто задіяний у прийняття мігрантів.
Прозвучали вітальне слово місцевого єпископа, свідчення рятувальника, волонтерки Карітасу, жертви торгівлі людьми та підприємиці. Далі Лев XIV виголосив промову, відправною точкою якої стало читання з 25-ї глави Євангелії від Матея, в якій чуємо слова про те, що той, хто приймає чужинця, приймає Христа. «Тут Євангеліє вириває нас із зручного становища глядача і ставить перед ближнім, який прибуває. Воно запитує нас, чи змогли ми розпізнати Христа в тих, хто виходить на берег, позначений страхом, голодом і насильством, після пустелі, ночі та моря», – сказав Папа, наголосивши, що як Наступник святого Петра, рибалки, він прибув на цей «невеликий за розміром, але великий людяністю» острів, бо Церква «не може ігнорувати ці води, як і будь-які місця, де голод, спрага, насильство, шлях і вигнання не перестають ранити людську гідність».
Сучасні чудовиська не повинні паралізувати
Святіший Отець зазначив, що в біблійній мові море може бути картиною загрози, пітьми, хаосу. У ньому можуть бути чудовиська, як Левіятан… «Також і сьогодні існують чудовиська, які кружляють у цих водах», – сказав Папа, вказуючи на мафіозні структури, що наживаються на відчаю, торговців людьми, які «поневолюють жінок і дітей», а також на байдужість, яка дозволяє, щоб «убогих поглинали експлуатація або забуття». «Але віра не залишається паралізованою перед обличчям сил моря. Ми віримо в Бога, Який підпорядковує хаос, ставить межі морю та відкриває дорогу, коли здається, що смерть бере верх», – наголосив Лев XIV, зауваживши, що так Бог учинив з Ізраїлем, перевівши через Червоне море з неволі до свободи, й це ми споглядаємо в Христі, Який ходив по воді та словом втихомирював бурю: «Замовкни! Ущухни!».
«Цей голос не перестає лунати проти сил, які пожирають, поневолюють і відкидають мов непотріб багатьох наших братів і сестер. Там, де Христос наказує морю замовкнути, Церква не може мовчати, маючи перед собою тих, кого кинули напризволяще у його хвилях», – сказав Наступник святого Петра.
Малі жести і Божа сила
Коментуючи почуті свідчення, Папа підкреслив, що «милосердя починається з малих жестів», інколи з кількох печив і трохи молока, як у Євангелії з п’яти хлібів і двох риб. Не йдеться про те, щоб все вирішити, а про те, «щоб віддати все в Божі руки й бути присутніми там, де людина страждає». З цього випливає подяка всім, хто залучається до рятування, прийняття та супроводу, свідчачи, що «конкретне милосердя може спасти та змінити багато життів».
Неоціненна вартість
У світлі свідчення Блессінґ, яка постраждала від торгівлі людьми, ім’я якої означає «благословення», Святіший Отець наголосив, що «кожне життя є Божим благословенням», а тому «ніхто не має права купувати, продавати, використовувати чи викидати» його. «Я хочу, – сказав він, – щоб це послання досягло тебе та багатьох жінок, які стали жертвами торгівлі людьми та експлуатації: якщо інші встановили ціну на твоє тіло, Бог ніколи не переставав бачити в тобі особу, що має незмірну цінність. Якщо інші хотіли ув’язнити тебе в минулому, сповненому болю, Бог і далі вимовляє про тебе обітницю майбутнього. Якщо до тебе ставилися як до речі, Церква хоче сьогодні сказати тобі: ти – донька і сестра, ти – благословення. Твоє життя не належить тим, хто заподіяв тобі зло; твоє тіло не належить тим, хто скористався тобою; твої дні не належать тим, хто хотів прикути тебе до страху! Твоє життя належить Богові і зберігає гідність, яку ніхто не може у тебе відібрати. І ми хочемо йти разом з тобою, доки ця істина не пролунає знову, сильніше за біль».
Іспит сумління
Звертаючись до мігрантів, Святіший Отець мовив, що перше, ніж промовляти до них, він хоче вклонитися перед їхньою гідністю. «Ви – не числа і не досьє! Ви – людські особи, що мають сім’ю та дім, які ви залишили за собою, з мріями, які ніхто не сміє зневажати», – сказав він, закликаючи водночас «не вручати своє життя тим, хто наживається на ньому», не вірити тим, «хто обіцяє рай взамін на тіло».
«Ваша трагедія повинна стати іспитом сумління: для країн походження, які повинні створити умови миру, справедливості та розвитку; для країн транзиту, покликаних захищати і не залишати слабких у руках злочинних угруповань; для Європи, яка не може проголошувати людську гідність і звикати до того, що Середземне море та Атлантичний океан стають кладовищами без надгробків; для міжнародної спільноти, покликаної до ефективної та витривалої співпраці. Церква також повинна відгукнутися на цей виклик. Прийняття мігрантів не може бути чимось другорядним, ані делегуватися лише деяким волонтерам», – наголосив Лев XIV, додаючи, що хоче, щоб голоси почутих свідчень досягли тих, на кому лежить відповідальність за прийняття політичних рішень, і до спільнот й усіх людей доброї волі.
Гідність не має паспорта
Папа наголосив, що людська гідність вимагає «законних і безпечних шляхів» та «реальної боротьби з торгівцями людьми», вимагає як прийняття, так і дбання про те, щоб кожна людина могла гідно жити на своїй землі. «Якщо існує право шукати притулок, коли життя перебуває під загрозою, то існує й право не бути змушеним мігрувати: право залишатися у власному домі без голоду, без війни, без переслідувань, без насильства, без того, щоб земля стала непридатною для життя, без того, щоб корупція відбирала хліб у бідних, без того, щоб зброя губила майбутнє дітей», – наголосив Святіший Отець, підкреслюючи, що ми не можемо звикати до обрахунку загиблих, бо «людська гідність не має паспорта, вона не втрачає свою цінність, коли перетинає кордон».
На завершення зустрічі Лев XIV опустив у води океану вінок як данину пам’яті всіх тих мігрантів, яким не вдалося досягти берега, а також поблагословив памʼятний хрест, виготовлений із дерева з каюко, яким прибули мігранти.
