29 червня 2026 року Папа Лев XIV під час Святої Меси в базиліці Святого Петра у Ватикані з нагоди урочистості святих апостолів Петра і Павла поблагословив паллії, які опісля одягнув на призначених протягом року митрополитів. Таких цього разу було 35, а між ними – два кардинали. Згідно зі звичаєм, на богослужінні також була присутня делегація Константинопольського патріархату.
Про це повідомляє Vatican News.
Проповідуючи, Святіший Отець зазначив, що святий Петро на різних сторінках Євангелій постає перед нами як той, хто докладає зусилля для збереження сопричастя між братами. І цій місії він залишився вірним також і тоді, коли тема допущення до Хрещення необрізаних язичників загрожувала розбити спільноту. Він зібрав братів, вислухав і під проводом Святого Духа прийняв рішення, «започаткувавши нову пору для всього Божого люду». «Ця велич духу не означає, що Петро є досконалим. Під час Страстей він зрікається Учителя, а потім проливає щирі сльози каяття; і сам Павло, за інших обставин, дорікає йому за непослідовність у деяких його вчинках. Однак він вміє визнавати свої помилки й каятися, не зневірюючись і не відступаючи від місії звіщати Євангеліє та збирати Христове стадо аж до мученицької смерті, якої зазнав саме тут, у Римі, неподалік від місця, де ми зараз перебуваємо», – мовив проповідник.
Влада ключів
Лев XIV зазначив, що це «вірне й терпеливе дбання про єдність» гарно виражене в символі ключів, з якими часто його ототожнюємо. Ключі не вибивають двері, а відчиняють їх, знаходячи в замку відповідні важелі за допомогою руху, так що втулки вільно повертаються на завісах, поєднуючи приміщення. «Так само і сопричастя в Церкві будується не шляхом закам’янілості у власних позиціях, а шляхом пошуку в серцях усіх точок дотику в Істині, у світлі якої кожен стає для іншого знаряддям зростання», – сказав проповідник, заохочуючи в цій перспективі розглядати місію, яку Господь доручив Петрові та його наступникам для добра всього святого Божого люду. Водночас, Петровий приклад є заохоченням для кожного християнина «бути будівничим єдності, ставлячи Бога в центр свого життя та стаючи ближнім для братів і сестер», уважним до їхніх потреб.
Перемінений силою Божого слова
Таким, за словами проповідника, є також повчання святого Павла, «невтомного благовісника Доброї Новини». Його відзнаками є книга та меч, що перегукується з Посланням до Євреїв, автор якого пише, що Боже слово є живим і діяльним, гострішим від двосічного меча, здатним проникати в глибину душі. «Саме це Бог звершив у серці юного Савла, завоювавши його та спонукавши спочатку навернутися до Євангелія, прийнявши нове ім’я, потім проповідувати його по всьому світу, а зрештою – засвідчити його, як і Петро, у цьому самому місті, аж до жертви власним життям. Апостол народів піддався перетворенню силою Божого слова, яке вирвало його зі шляху насильства, щоб вивести на шлях любові», – сказав Лев XIV, навівши слова святого Августина, який коментував навернення святого Павла, кажучи, що «Бог узяв гонителя Церкви й зробив його посланцем миру».
Ставати апостолами
«Дорогі брати і сестри, сьогодні для нас важливо звернути погляд на цих двох святих – Петра і Павла – щоб зрозуміти, як і ми можемо стати апостолами та будівничими єдності, великодушними слугами істини в любові», – вів далі Папа, зазначивши, що саме в цьому духові відбувається стародавній обряд накладення палліїв на митрополитів, адже ці білі смуги, оздоблені хрестами, нагадують про обов’язок кожного пастиря, але й кожного християнина, «брати на свої плечі братів і сестер, довірених йому».
Привітавши членів делегації Константинопольського патріархату, Лев XIV закликав: «Молімося до святих Петра і Павла, щоб вони підтримували нас на дорозі сопричастя, ступаючи слідами Спасителя. Це дорога, яку Він проклав, те, про що Він молився до Отця під час Тайної Вечері, мета, якої Він навчив нас прагнути з упевненою надією».
