У неділю, 17 травня 2026 року, у Мукачівській катедрі святого Мартина Турського відбувся молитовний вечір прослави, на який приїхали віряни з різних куточків Закарпаття.
Про це пише Мукачівська дієцезія.
Молитовний християнський захід проводився з метою духовного відновлення, де головним джерелом, адже саме це слово вкладене в назву Forrás.itt, є Ісус Христос. У програмі, що була насичена молитвою лунали свідчення, спів і, звісно, була Свята Меса. Її очолив Мукачівський єпископ Микола Лучок ОР.
На початку зустрічі постійний диякон Ласло Медєші привітав присутніх: єпископа Миколу, мукачівських пароха о. Іштвана Поганя та вікарія о. Арнольда Гортобаді OSB, пароха з Бене о. Іштвана Раца, постійного диякона Іштвана Береша, хор і музикантів Forrás.itt, а також зібраних вірних. Звертаючись до присутніх, диякон Ласло підкреслив, що для нього прославлення Бога є радісним виявом Його присутності у нашому житті, «ми можемо дякувати за Його любов і доброту».
Затишна атмосфера у храмі запанувала від самого початку, коли хор, а з ним і всі присутні всім серцем і душею разом заспівали пісні прославлення.
Після цього були свідчення, які вказували на Божу присутність у повсякденному житті через особистий досвід віри. Ці розповіді підбадьорювали та духовно зміцнювали присутніх.
Йожеф Фуделла свідчив, що народився у побожній родині та з дитинства регулярно відвідував Месу. Він почав читати Біблію у тринадцять років і впродовж цього періоду багато молився з глибокою вірою за свою хвору матір, яка, зрештою, одужала. Він наголосив, що хоча віра завжди була присутня в його житті, але по-справжньому пережив живу реальність Ісуса Христа у спільноті Józsue Nemzedék (Покоління Ісуса Навина – прим ред.). Це активна християнська євангельська спільнота в Неветленфалу, яка належить до мережі Школи євангелізації святого Андрія. Їхня місія – служити та проголошувати Господа Ісуса, організовуючи євангелізаційні курси, можливості для поглиблення віри та богослужіння, а також вести інших до Христа силою Святого Духа.
Свідчення Йожефа було особливим ще й тому, що він був не єдиним, хто ділився своїми думками: до нього приєдналися представники спільноти з Неветленфалу. У своїх свідченнях вони розповіли як зустріли Ісуса і як ця зустріч змінила їхній характер. Вони також говорили про те, що ці стосунки дали новий напрямок їхньому життю та принесли їм душевний спокій і надію. Це братерство у спільноті стало життєво важливим для всіх них, де вони могли відчутно відчувати любов воскреслого Христа знову і знову.
Центральною подією зустрічі стала Свята Меса. Разом з єпископом Миколою Лучком, який її очолив, співслужили о. Іштван Рац, о. Арнольд Гортобаді OSB, а також постійні диякони Ласло Медєші та Іштван Береш.
У своїй проповіді єпископ Микола нагадав, що Ісус навчав дванадцятьох апостолів впродовж трьох років, ділячись з ними своїм повсякденним життям. Перед своїм вознесінням на небо Він сказав своїм учням: «Ідіть і зробіть учнями всі народи, навчаючи їх усього, що Я вам заповів». Наша місія також полягає в тому, щоб стати учнями Ісуса.
Після цього єпископ розмірковував над тим, що насправді є вічним життям. Він зазначив, що Отець дав Синові владу дарувати вічне життя тим, хто вірить у Нього. Посилаючись на Євангеліє від Йоана, Мукачівський ординарій підкреслив справжню суть вічного життя: «Це ж життя вічне, щоб пізнали Тебе, єдиного істинного Бога, та Ісуса Христа, Того, кого Ти послав» (Йо 17, 3). Вічне життя означає не просто нескінченне існування, яке починається після смерті. Воно означає глибокі, особисті, люблячі та живі стосунки з Ісусом, які починаються не в далекому майбутньому, а вже тут, у земному сьогоденні. Ключ до вічного життя – це пізнання Бога. Але який шлях веде до пізнання Бога? Проповідник наголосив: шлях до пізнання Бога веде через пізнання себе та пізнання інших. Якщо ми чесно дивимося в очі собі і побачимо, ким ми є насправді, тоді ми можемо набагато глибше відкритися Богові. Ми часто відчуваємо себе охопленими страхом, гнівом та нервозністю. Де Бог у цей час? Відповідь полягає у відкритості наших сердець. Ми відчуваємо, що Він присутній у нашому повсякденному житті. Він запрошує нас шукати особистих стосунків з Ним навіть посеред випробувань. Коли ми вступаємо в глибші стосунки з живим Богом і краще пізнаємо Його, ми починаємо відчувати присутність вічного життя прямо зараз, у нашому земному існуванні.
Після Святої Меси був почастунок, під час якого була можливість для неформального спілкування та зміцнення спільноти.
День завершився адорацією Пресвятих Дарів та заступницькою молитвою в тихій, глибокій атмосфері, під час якої учасники приносили до Бога свої особисті та спільні прохання. Роздуми у часі адорації провадив отець Арнольд Гортобаді OSB.
Біля вівтаря були виставлені реліквії святого Бенедикта, покровителя Європи. Присутні молилися про заступництво святого за мир у світі, в Україні та у власних серцях. На завершення молитовного заходу, насичені духовно учасники отримали благословення реліквіями святого покровителя Європи та бенедиктинського ордену.
