Проповідуючи під час великодньої Святої Меси на площі Святого Петра у Ватикані, Папа Лев XIV наголосив на тому, що Через світлі проблиски воскресіння, що пробиваються крізь темряву, Господь дарує нашому серцю надію, яка нас підтримує: влада смерті не є остаточною долею нашого життя.
Про це пише Vatican News.
«Дорогі браття й сестри, сьогодні все створіння сяє новим світлом, з землі підноситься пісня хвали, а наші серця радіють: Христос воскрес із мертвих, і разом із Ним ми також воскресаємо до нового життя!» – сказав Папа Лев XIV, розпочинаючи свою проповідь під час Святої Меси, яку він у Неділю Пасхи, 5 квітня 2026 р., вранці очолив на площі Святого Петра у Ватикані. Згідно зі звичаєм, богослужіння розпочалося відкриттям ікони Христа та окропленням літургійного збору освяченою водою, а Євангелія була прочитана латинською та грецькою мовами. На Євхаристійну молитву на площі зібралося 45 тисяч римлян і паломників.
Засідки смерті всередині та ззовні нас
Проповідуючи, Святіший Отець зазначив, що пасхальна звістка досягає нас аж у безоднях смерті, від якої відчуваємо загрозу. Вона відкриває нас «на надію, яка не згасає, на світло незахідне, на повноту радості, яку ніщо не може скасувати», бо «смерть назавжди переможена». «Це послання не завжди легко прийняти, обітниця, яку нам важко прийняти, бо сила смерті завжди загрожує нам, всередині та ззовні», – мовив Лев XIV, пояснюючи, що всередині, «коли тягар наших гріхів заважає нам злетіти; коли розчарування чи самотність, які ми відчуваємо, висушують наші надії; коли турботи чи образи заглушають радість життя; коли ми відчуваємо смуток або втому, коли почуваємося зрадженими або відкинутими, коли мусимо рахуватися з нашою слабкістю, зі стражданням, із щоденною важкою працею». Смерть «завжди підстерігає також поза нами», що бачимо в проявах несправедливості, в егоїзмі часткових інтересів, у гнобленні вбогих, у насильстві та ранах світу, у болісному крикові, що підноситься через «ідолопоклонство, що розграбовує ресурси землі, через насильство війни, що вбиває та руйнує».
Надія, яка нас підтримує
«Серед цієї дійсності Господня Пасха закликає нас підвести погляд і відкрити серце. Вона й надалі підживлює в нашому дусі та на шляху історії засів обіцяної перемоги. Вона спонукає нас до руху, як Марію Магдалину та апостолів, щоб ми відкрили, що Ісусів гріб порожній, а тому в кожній смерті, яку ми переживаємо, є місце й для нового життя, що зароджується. Господь живий і залишається з нами. Через світлі проблиски воскресіння, що пробиваються крізь темряву, Він дарує нашому серцю надію, яка нас підтримує: влада смерті не є остаточною долею нашого життя. Ми раз і назавжди спрямовані до повноти, бо у воскреслому Христі також і ми воскресли», – наголосив проповідник, нагадуючи слова Папи Франциска, який повчав, що Христове воскресіння «не є річчю з минулого, воно містить силу життя, що пронизала світ».
Як зауважив Лев XIV, Господня Пасха дарує нам надію, нагадуючи, що «у Воскреслому Христі нове створіння можливе кожного дня». День Христового воскресіння відсилає нас до створення, до першого дня, коли Бог створив світ, звіщаючи, що «нове життя, сильніше від смерті, проростає для людства». «Пасха – це нове створення, яке здійснив Воскреслий Господь, це новий початок, це життя, яке нарешті стало вічним завдяки перемозі Бога над древнім Супротивником. Саме цієї пісні надії ми сьогодні потребуємо. І саме ми, воскреслі з Христом, повинні нести його на вулиці світу. Тож біжімо, як Марія Магдалина, сповіщаймо про це всім, несімо своїм життям радість воскресіння, щоб скрізь, де ще витає привид смерті, засяяло світло життя», – закликав Папа, побажавши: «Нехай же Христос, наша Пасха, благословить нас і дарує свій мир усьому світу!».
