2 лютого 2025 року, у свято Стрітення Господнього, Люблін мав честь приймати ординарія Кам’янець-Подільської дієцезії єпископа Леона Дубравського OFM. Святкова Євхаристія в Академічному костелі при Люблінському католицькому університеті та стали важливою духовною подією для вірних, які пов’язані з Україною.
Зустріч розпочалася спільною молитвою на розарії, де кожен охочий міг долучитися, ведучи молитву одного десятку. Єпископ Леон поділився роздумами про значення кожної частини Розарію, допомагаючи поглибити духовне розуміння молитви.
Після Розарію відбулася урочиста Свята Меса, під час були освячені свічки. Саме їх сяйво нагадує нам про Ісуса як Світло світу. У своїй проповіді єпископ наголосив на важливості довіри Богу та внутрішнього навернення. Він підкреслив, що Стрітення Господнє є не тільки святом, але й нагодою до подяки за дари, які Бог дає кожному.
Оскільки свято Стрітення є Днем богопосвяченого життя, спільнота висловила щирі побажання присутнім духовним особам – єпископу Леону Дубравському OFM, отцю Вадиму Здорову та брату Юзефу Клімурчику. Їм подякували за служіння та приклад віри.
Після Святої Меси вірні зібралися в холі університету для спільного співу колядок разом із єпископом. Цей теплий момент став нагодою прославити народженого Спасителя та укріпити дух єдності спільноти.
Ввечері єпископ Леон завітав до костелу на Почекайці, де відбулася покутна Літургія для спільноти неокатехуменату. Душпастир і капелан о. Григорій Драус організував цю Літургію, яка сприяла глибшому внутрішньому наверненню.
Єпископ виголосив коротку проповідь про гріховність людини, підкресливши важливість покаяння та прощення гріхів. Він наголосив, що Бог завжди прощає, а людина часто залишається в полоні своїх гріхів і образ. «Як зерно в землі повинне померти, щоб дати плід, так і людина має через покаяння приносити добрі плоди свого життя»,– сказав єпископ.
Цей день став значущим духовним досвідом для вірних Любліна, які мали можливість поглибити свою віру, подякувати за дар богопосвяченого життя та прославити Господа через молитву і спільне колядування.
Людмила Вікулова
