Усі надіються. У серці кожної людини є надія — прагнення і очікування добра, навіть якщо ми не знаємо, що принесе завтрашній день. Саме з цього починає Папа Франциск у буллі «Spes non confundit» («Надія не розчаровує»), якою він проголосив Святий Рік 2025. Тема цього Ювілейного Року — «Паломники надії».
Урочисте вручення та зачитування уривків цього документа відбулося перед Святими Дверима базиліки Святого Петра у Ватикані в свято Вознесіння, 9 травня 2024 року.
Булла «Spes non confundit» містить богословське представлення надії, часові рамки проведення Святого Року, нагадування про значення паломництва та відпустів. Крім того, у документі містяться заклики до конкретних дій, які можуть стати знаками надії у нашому світі. Одним із таких закликів є заохочення до встановлення спільної дати святкування Пасхи. На початку булли Папа Франциск висловлює побажання, щоб Ювілей став для всіх нагодою «наново оживити надію».
Папа Франциск звертається до повчань святого Павла в Посланні до Римлян, де надія постає як центральна тема. У цьому тексті апостол Павло, проповідуючи Євангеліє Ісуса Христа, представляє надію як обітницю, що сповняється в любові й веде до слави. «Надія народжується з любові, яка випливає з пробитого на хресті Ісусового серця», — пише Святіший Отець. Він підкреслює, що ця надія оновлюється і стає непохитною завдяки діянню Святого Духа, який «випромінює у віруючих світло надії».
Святий Рік 2025 офіційно розпочався з обряду відкриття Святих Дверей базиліки Святого Петра у Ватикані під час нічної Різдвяної Святої Меси 24 грудня 2024 року. Натомість на дієцезіальному рівні у катедральних храмах Ювілей розпочався у свято Святого Сімейства, 29 грудня.
Святий Рік 2025 завершиться урочистим закриттям Святих Дверей у Базиліці Святого Петра 6 січня 2026 року, під час святкування Богоявлення. У місцевих церквах завершення Ювілею відбудеться раніше — 28 грудня 2025 року, де вірні зберуться на богослужіння, щоб підсумувати рік спільної молитви, надії та єдності.
Паломництва, відвідини святих місць, діла милосердя та покути — основні способи отримання повної індульгенції, пов’язаної зі Святим Роком. Булла визначає храми в Римі та у світі, де можна отримати такий відпуст, і заохочує єпископів і священників сприяти доступу до Таїнства Покаяння.
Для полегшення участі у заходах Святого Року створено офіційний мобільний додаток «Iubilaeum25», доступний шістьма мовами. Через додаток можна отримати останні новини, зареєструватися на ювілейні заходи та паломництво до Святих Дверей, а також отримати безкоштовну «Картку паломника».
За посиланням www.iubilaeum2025.va можна перейти на дев’ятимовний портал присвячений Святому Року. Тут оприлюднена вся важлива інформація, є можливість зареєструватися для участі в подіях та на паломництво до Святих Дверей. На порталі висвітлюватиметься праця підготовчих комісій. Також будуть опубліковані деякі пропозиції щодо організації паломництва у різних форматах.
Логотип Ювілею представляє чотири постаті, що символізують людство, що приходить з чотирьох кінців світу. Вони обіймають один одного, вказуючи на братерство та солідарність. Перша постать тримається за хрест, який є символом і віри, і надії. У підніжжі бачимо хвилі, які нагадують про те, що життєве паломництво не завжди здійснюється спокійними водами. Тому нижня частина хреста переходить в інший символ надії, яким є якір. Композиція також вказує на те, що паломництво не є індивідуальним фактом, але спільнотним, і прямує до хреста, який також не зображений статично, а динамічно завдяки вигнутій формі, спрямованій до людства.
Символ Ювілею — Луче, фігурка, яка уособлює паломницю. Луче одягнена у жовтий плащ, що захищає від негоди, має посох паломника та місіонерський хрест на шиї. Цей образ підкреслює шлях паломництва як символу духовного оновлення та надії.
Офіційний гімн Ювілею, обраний за результатами міжнародного конкурсу, створив маестро Франческо Менеґелло з Італії. Гімн був представлений у виконанні Папської Сикстинської капели й став музичним символом події.
Святий Рік 2025 обіцяє стати часом духовного оновлення, паломництва та поглиблення віри. Він запрошує кожного з нас наново відкрити надію, яка не розчаровує, і ділитися цією надією з ближніми. Це можна зробити через участь у паломництвах, ділах милосердя, допомогу ближнім у їхніх потребах та поширення світла віри у своєму середовищі. Особливо це стосується нас, українців, які несемо на собі тягар кровопролитної війни і особливо потребуємо послання надії.
