Головне завдання теології в наш час – допомогти людям відкритися на Бога. Адже коли в житті бракує Бога, людина намагається створити рай на землі, працюючи або розважаючись до виснаження, – зазначив у Празі кардинал Курт Кох, швейцарський богослов і префект Дикастерії у справах сприяння єдності християн. Карлов університет присвоїв йому звання почесного доктора. Кардинал Кох нагадав, що не випадково у 1347 році, як і в інших західних університетах, першим факультетом цього закладу була теологія.
Про це пише Vatican News.
Приймаючи це визнання, кардинал Кох виголосив лекцію про значення і місію християнського богослов’я.
Люди не чують Бога – їм потрібна допомога
Кардинал наголосив, що єдиним предметом богослов’я є жива присутність Бога. На його думку, нагадування про важливість пошуку Бога є особливо актуальним у наші часи, коли багато людей вже не сприймають Бога як реальність, присутню у їхньому житті та світі, і живуть так, ніби Бога не існує. Вони стають глухими до Його голосу. У таких умовах, за словами кардинала Коха, найвищим пріоритетом богослов’я є допомога сучасним людям у повторному відкритті доступу до Бога, Його життя та істини.
Людина спрагла істини
Говорячи про присутність теології в університеті, швейцарський богослов підкреслив гармонію між християнською вірою і розумом. «Християнська віра переконана, що сам Бог є Логосом, Словом і Сенсом, Розумом і Істиною, а отже, може бути пізнаний і людським розумом». Кардинал Кох зазначив, що людина не лише здатна пізнавати істину, але й має глибоку спрагу за істиною.
Там, де немає Бога, людина розважається до смерті
Очільник ватиканської дикастерії зауважив, що в університетському середовищі теологія має захищати чутливість людини до трансцендентності у двох аспектах. По-перше, у релігійному значенні, вказуючи, що «лише безмежна реальність Бога може дати безмежну відповідь на безмежну тугу людського серця». Там, де релігійна трансцендентність недоступна, люди відчувають спокусу шукати рай на землі.
Сьогодні це проявляється насамперед у трьох сферах: розваг, праці та любові. Існує небезпека, що люди будуть розважатися до смерті, працювати до смерті або кохати до смерті, – сказав кардинал Кох у Празі. Він підкреслив, що це потрійне «до смерті» свідчить про те, наскільки спасенною для людини є справжні трансцендентні відносини.
Коли немає вічності, завжди бракує часу
Другий аспект трансцендентності, який має захищати теологія, пов’язаний із часом і стосується вічності. «Якщо перспектива вічного життя можлива і тривала, тоді людське життя набуває ширшого горизонту, і таким чином ми отримуємо більше часу. Це особливо важливо у наш час, коли часу завжди бракує».
Бог промовив – цим теологія відрізняється від релігієзнавства
Кардинал Кох також наголосив на ключовій ролі віри в роботі богослова. «Особливість християнського богослов’я, яка відрізняє його від релігієзнавства, полягає в тому, що в його центрі стоїть Бог. Але не будь-який Бог, не мовчазний і прихований, а Бог, який говорить, який промовив до свого народу Ізраїля, зокрема на Синаї, і найповніше в Ісусі Христі, Бог, який відкрив своє справжнє обличчя у своєму Сині», – зазначив швейцарський кардинал. Він додав, що головним пріоритетом християнського богослов’я має бути зосередження на Бозі, який промовляє до нас через Святе Письмо і в ньому об’являється. «Християнське богослов’я може говорити про Бога лише тому, що Бог першим заговорив до нас, людей», – додав кардинал Кох.
Без Церкви теологія стає арбітральною
Кардинал зауважив, що оскільки Боже об’явлення і віра, яка на нього відповідає, передують богослов’ю, теологія має церковний характер. Адресатом Божого об’явлення є не лише окремий християнин чи богослов, а Церква – спільнота віруючих, від якої ми отримали віру. Церква є суб’єктом і живим простором, у якому формується віра та її богословське осмислення. На думку кардинала Коха, історія показує, що «там, де богослов’я відверталося від церковної спільноти, воно ризикувало занепасти. Богослов’я, відірване від життєвого простору Церкви, стає арбітральною, і навпаки, Церква, яка обходиться без богослов’я, сама себе збіднює. Фундаментальною для церковного характеру богослов’я є теза, що богослов’я не може бути мірилом і критерієм віри Церкви, але саме віра Церкви є мірилом і критерієм богослов’я. Тому богослов’я не може існувати у вакуумі або за приватною волею окремого теолога. Воно має бути відкритим на всю спільноту віри в Церкві».
Кардинал Кох отримав звання почесного доктора Карлового університету в Празі за поданням трьох теологічних факультетів цього університету: католицького, євангельського та гуситського.
Світлини: Vladimír Šigut, Univerzita Karlova
