У Базиліці Меншій – Всеукраїнському санктуарії Матері Божої Святого Скапулярію у Бердичеві продовжується ремонтно-реставраційне відновлення. Про його хід та плани на майбутнє ми поспілкувалися з відповідальним за ці роботи отцем Юзефом Кухарчиком OCD.
Отче, ви є відповідальним за реставрацію Всеукраїнського санктуарію Матері Божої Святого Скапулярію в Бердичеві. Ми бачимо що роботи тривають постійно, що вдалося вже зробити у 2024 році?
Наш санктуарій в Бердичеві дійсно постійно потребує ремонту і певної турботи за те, що матеріальне та зовнішнє. Бо ми думаємо передусім про людей, які до нас приходять. Хочемо, щоб їм було тут комфортно. Щоб було місце на молитву, на відпочинок, де можна дізнатися історію цього місця. Тому дивлячись на потреби цих людей, які до нас приїжджають чи великими організованими групами, чи власними автомобілями зі своїми друзями, чи родинами.
На початку 2024 року ми вже відкрили крамничку. Нам дуже приємно, що вона подобається всім. Так нам говорять люди, які її відвідують. Це маленька крамничка, де можна знайти духовну літературу, де можна придбати іконку Матері Божої Бердичівської, де можна придбати який-небудь маленький подарунок для своїх рідних та друзів. Крамничка, до якої вже варто зайти, коли приїдете до Бердичева.
Вже завершуємо обладнання туалетів. Здається, це звичайне приміщення, але коли приходить багато людей, то самі розумієте, щоб подбати про чистоту, то це треба добре продумати й також вже в останньому часі пішли роботи у приміщенні, яке має прийняти в майбутньому 120 людей, які хочуть щось з’їсти чи випити кави. І, крім цього, про що ще можу сказати, це територія нашого центру паломника, як ми його називаємо, де люди можуть прийти, відпочити, посидіти на лавочках. Маю надію, що ці наші гарні кущі, квіти дуже швидко будуть рости, щоб насправді це всіх тішило.
Якщо можете, відкрийте секрет, які подальші плани у реставрації святині в Бердичеві?
Ми думаємо про санктуарій часами на п’ятнадцять-двадцять років вперед. Бо деякі реставраційні роботи потребують погодження та великого фінансування, тож їх потрібно планувати на багато років вперед. Ми знову повертаємося до людини, яка до нас приїжджає. Це паломники, туристи. Ми б хотіли завершити для них цю їдальню-кав’ярню, де вони зможуть провести час та випити кави. Хочемо завершити облаштування цієї великої території, де будуть лавочки і, можливо, згодом маленький амфітеатр зі зовнішньою сценою, щоб проводити культурно-релігійні події. Теж, можливо, буде дитячий майданчик, бо маємо надію, що наша зона біля санктуарію буде таким місцем для родини, де батьки з дітьми будуть дуже добре почуватися.
В нижньому храмі вже пішли роботи зі створення «Музею бердичівської фортеці», бо насправді багато людей, які приїжджають до нас хочуть почути історію цього місця про Марію, як Вона прийшла до кармелітів, яка тут була роль Януша Тишкевича, яка була роль кармелітів, як сталося, що це всеукраїнський санктуарій. І ми б хотіли власне цю святу історію цього місця і дуже важливу історію для України, Житомирської області розказати в нижньому храмі. Це буде величезний сучасний музей, якщо все згідно з планом вдасться зробити.
Деякі ідеї до нас приходять прямо з Неба. Саме десь два тижні тому прийшла дуже гарна ідея і в конкретному приміщенні зробити такий центр навчання.
Чи можна більш детально про це?
Ми, як босі кармеліти, передусім думаємо, що це був би конференційний центр, де можуть зібратись люди, які хочуть провести якісь свої тренінги. Чи може хтось захоче провести якесь навчання, що пов’язане з війною, тобто з післявоєнними травмами, чи психологічні, духовні, релігійні навчання. То буде така зона. Буде прекрасна конференційна зала з мультимедіа на 50-60 осіб, біля неї роздягальня, рецепція. Це така конференційна зала. Плюс все, що потрібно біля неї, щоб люди могли на один-три дні приїхати і щось провести та взяти участь.
На 2025 рік ми з отцем Рафаїлом Мишковським OCD та іншими отцями плануємо зробити такий маріологічний курс, щоб могли приїхати люди і дізнатися щось про Марію у поглиблений спосіб, не душпастирський рівень, тобто таке навчання пов’язане з темами про Марію чи духовність. Бо ми, кармеліти, і це для нас є найближчим.
Чи є якісь позитивні зрушення у передачі приміщень, які належать державі на території Базиліки Меншої у власність Ордену Босих Кармелітів?
Декілька днів тому я з отцем Віталієм Козаком OCD, нашим настоятелем в Бердичеві, зробили презентацію про наш монастир, що тут відбувається, що може ще відбуватися, який є потенціал цього монастиря не тільки для Католицької Церкви, але і для всіх туристів чи мешканців Бердичева. Ми мали таку презентацію для місцевих депутатів. Можна сказати, що є розмови, є така відкритість, а які можливості з’являться остаточно – цього ми ще не знаємо. Напевно відчуваємо, що не тільки ми, але і депутати міста Бердичева, міський голова дуже турбуються фактом аварійності приміщень. Велика частина монастиря, де зараз проходять навчання в музичній та художній школах чи зовнішня стіна з південно-західного боку руйнується. Це аварійна ситуація, як кажуть експерти, які до нас приїжджали і заходили в кожну кімнату і кажуть, що тут на даний момент не варто проводити жодних занять для дітей. Потрібно зробити реставрацію. І якщо йдеться про владу міста Бердичева, людей, які трохи розуміються в питаннях будівництва, архітектури, чи навіть директори музичної та художньої школи, вони розуміють, що щось з цим потрібно робити. Тому ми нині розмовляємо про це. Що з розмов виникне і яке буде остаточне рішення – цього не знаємо. Поки що ми концентруємо наші зусилля, шукаємо фінансування і йдуть роботи на цій північно-східній частині монастиря босих кармелітів, тобто території, яка вже є у власності нашої парафії. А що буде з повним переданням, то це – тема на майбутнє. Але тішимося, що така турбота про саме приміщення монастиря, вона насправді є. Маємо надію, що Бог якось підкаже нам всім, що треба робити.
Максим Железницький
