Віденський архієпископ Крістоф Шенборн очолив орган, завданням якого є контролювати діяльність так званого «Ватиканського банку». Призначені новий віцепрезидент і члени Наглядової ради інституту.
Про це пише Vatican News.
Після десятирічного головування кардинала Сантоса Абріля-і-Кастелло, Кардинальська комісія з нагляду за Інститутом релігійних справ (IOR), фінансовою інституцією Святого Престолу, яку популярно називають «Ватиканським банком», у п’ятницю, 25 жовтня 2024 р., отримала нового керівника, яким став Віденський архієпископ кардинал Крістоф Шенборн, який є членом комісії від 2014 року. До її складу приєднався також кардинал Еміль Пауль Черріґ, колишній Апостольський нунцій в Італії та Республіці Сан-Марино.
Зі свого боку, Наглядова рада оголосила про призначення Хав’єра Маріна Романо на посаду віце-президента. Він приєднався до Ради у 2016 році і від лютого 2020 року є головою Комітету з аудиту та ризиків. Наглядова рада також оголосила про призначення новими членами голландця Бернарда Бреннінкмейєра та люксембуржця Франсуа Паулі. Перший з них працював в управлінні активами в США, Великобританії та Швейцарії, а другий має досвід роботи на різних керівних посадах в Європі.
Стабільні результати і прозорість
У своїй заяві кардинал Шенборн наголосив на своєму бажанні продовжувати «шлях оновлення, накреслений Папою Франциском, з метою збереження і подальшого зміцнення професіоналізму, прозорості та відповідності IOR міжнародним нормам». Зі свого боку, голова Наглядової ради Жан-Батіст де Франсу, дякуючи кардиналу Абрілю-і-Кастелло за його роботу, зазначив, що прогрес, досягнутий IOR за останні роки, «є надзвичайним, що підтверджується останньою ревізією MONEYVAL, значним збільшенням кількості нових кореспондентських банківських стосунків», а також фактом «виконання всіх критеріїв для членства в Єдиному платіжному просторі євро (SEPA), а також високими показниками інвестиційних рішень, які застосовує IOR». Сьогодні, підсумував він, «управління та прозорість IOR визнані такими, що відповідають найвищим міжнародним стандартам», і це, разом з «досягнутими солідними фінансовими результатами», дає змогу Інституту, «відповідно до його місії, щорічно переказувати значну частину своїх прибутків на “релігійні справи” Святішого Отця».
