Як повідомлялося, від 2 жовтня у Ватикані розпочалася друга сесія XVI Звичайної загальної асамблеї Синоду єпископів. Робочим засіданням передувала дводенна духовна віднова, під час якої учасникам товаришували домініканець о. Тімоті Редкліфф і бенедиктинка мати Марія Іньяція Анджеліні. Про духовну підготовку до роботи Синоду та атмосферу під час праці нам розповів єпископ-помічник Кам’янець-Подільської дієцезії Радослав Змітрович ОМІ.
Ексцеленціє, як Ви пережили дні зосередження перед початком роботи Синоду? Що Господь Вам відкрив у цей час?
Це був гарний час. Дуже хороші, екзистенційні конференції та щире спілкування в групах. Було трохи важко зосередитися, бо після року часу зустрілися з багатьма друзями, з якими природно хотілося поспілкуватися хоч трішки. Реколекції допомогли мені увійти в роботу Синоду з більшою впевненістю, що саме Господь Бог провадить Церкву, що Воскреслий Господь присутній.
Чи Вам вдалося зустрітися з Папою Франциском?
Зустрічі з ним були під час літургії та загальних засідань. Але прямого контакту, який можливий під час перерв, я ще не мав. Думаю, ще буде така можливість.
Чи була можливість розповісти для учасників Синоду про ситуацію в Україні?
Це було найчастіше можливо під час індивідуальних зустрічей. На загальних зустрічах доводиться говорити на визначену тему. В контексті однієї з тем, Блаженніший Святослав Шевчук потужно висловився про ситуацію в Україні. З цих індивідуальних розмов видно, що дуже багато хто молиться за Україну щодня, але є й такі, що не знають, що відбувається, інколи запитують, чи війна ще триває. Це означає, що тема того, що ми переживаємо, більше не висвітлюється в засобах масової інформації. У цьому контексті дуже цінним є те, що робить Святіший Отець, який щонеділі та щосереди нагадує про війну в Україні. Він пообіцяв Блаженнішому Святославу, що не дасть забути про Україну.
Ви вже вдруге приїхали до Ватикану та берете участь у робочих зустрічах. Яка атмосфера панує зараз? Чи, на Вашу думку, відбулися якісь зміни у настроях учасників?
Атмосфера, здається, спокійніша, ніж торік, навіть незважаючи на те, що документ наприкінці Синоду буде остаточним документом, а не просто синтезом того, що було сказано під час дискусій. Ми вже вступили у фазу більш конкретних питань, і за столами відбуваються жваві обговорення та диспути. Нам, безумовно, потрібна духовна підтримка. Кожен, хто хоч трохи знає про християнське життя, розуміє, що нелегко бути по-справжньому вільним і відкритим на Божу дію. Але ми віримо, що саме Бог керує нашою історією, як це було від початку історії людства. Кожен, звичайно, має своє завдання і бере на себе відповідальність за те, як він чи вона слухняні Святому Духові.
Дякуємо Вам, отче-єпископе! Нехай Бог щедро благословить у цей час Вашого служіння на Синоді.
