Як повідомлялося, 6 березня кардинал Ґерхард Мюллер відвідав Брюховичі, де зустрівся з єпископатом України, очолив Святу Месу та взяв участь у конференції в Теологічному інституті. Кардинал поділився своїми думками з приводу першого у його житті візиту в Україну та порадами з приводу доброго переживання часу Великого Посту.
Ваша Еміненціє, що для Вас означає візит в Україну?
Для мене велика радість та честь, що єпископат Римсько-Католицької Церкви в Україні запросив мене на їхню зустріч. Я мав для них духовно-теологічну лекцію. Теперішня ситуація в Україні є драматична і я маю свідомість цього. Зовсім інша справа, коли людина чує в медіа чи дивиться в інтернеті новини, що стосуються війни. А зовсім інакше – особисто зустрітися з людьми, яких торкнулась ця війна чи які в неї залучені безпосередньо. Тому це цілком новий і відмінний досвід.
Багато моїх знайомих та приятелів радили мені не їхати сюди, бо ж військові дії і невідомо що і коли станеться. Але я вирішив приїхати, щоби також висловити свою солідарність не лише з єпископами чи з Католицькою Церквою, а і з усією Україною.
Який Ваш рецепт доброго пережиття Великого Посту?
Звичайно ж, я не маю свого особистого рецепту, бо мій рецепт – те, що говорить Церква і що вона пропонує на ці 40 днів посту. Господь Ісус 40 днів постив, перебуваючи в пустелі. 40 днів і 40 ночей – це символічно, бо 40 років мандрував вибраний народ в пустелі, поки дійшов до обіцяної землі. Тож для нас це час такої близькості з Ісусом і участі у Його пості через наші зречення та нашу молитву. Звичайно ж, мова і про піст, і милостиню, і молитву. Це все дуже важливе.
Наше життя в Божих руках, тож за Ісусом хочемо повторити: нехай не моя, а Твоя воля буде, Господи! Щоби ми також в годину смерті, може часом це є мученицька смерть, могли сказати за Ісусом: у руки Твої, Господи, віддаю мого духа. Звичайно ж, у цьому житті немає нічого надійного, у вимірі людського життя і ми приречені у якійсь мірі на страждання, але важливо, щоби ми мали надію, що зустрінемось з Христом і Він дає нам силу.
Ісус був виданий у руки зла і через те здавалося, що Він програв, але так насправді – виграв, бо воскрес, переміг те зло, яке загрожувало Йому у людському вимірі. Це рішення остаточно не в руках політиків, які мають навіть атомну зброю, а в руках Бога, який вирішує, в якому напрямку здійсниться цей есхатологічний вимір.
Ті, хто має атомну та інші види зброї мають поміркувати, бо для них також прийде остання година життя, до якої мають бути приготовані, щоб зробити вибір, щоби також вони опам’ятались. Хтось, хто покликається на хрещення Росії, як важливу подію, то повинен зрозуміти, що означає хрещення. Це також зобов’язання наслідувати Ісуса в цьому.
Які слова бажаєте скерувати до українців?
Католики в Україні є меншістю, так є в багатьох країнах. Ісус також сказав: не бійся маленьке стадо. Тому якщо будемо наслідувати Христа, то це завжди веде нас до перемоги над смертю і над гріхом, над противником. Тут треба мати це на увазі. Україна бореться за свою незалежність, свободу, яка їй належить і це важливо зберегти свою свободу, тотожність. Тож має відбуватись ця боротьба.
