Річниця смерті Бенедикта XVI є не лише приводом для спогадів, але й спонукає до роздумів над його спадщиною. Це завдання бере на себе, серед інших, о. Федеріко Ломбарді, багаторічний речник і близький співробітник понтифіків. Чи свідчення Бенедикта XVI все ще несе для нас послання в сьогоднішні драматичні часи? – запитує єзуїт у публікації на сторінці Vatican News.
Він підкреслює, що немає сумніву в тому, що Бенедикт є захисником віри і видатним свідком її впровадження в життя. «Ми ще не скоро втомимося перечитувати його «Вступ до християнства» і трилогію про Ісуса з Назарету; богослови ще довго зможуть заглиблюватися в його «Opera Omnia», все ще черпаючи пропозиції і підказки для подальших роздумів і досліджень», – зазначає о. Ломбарді.
Як він додає, також і тоді, коли ми шукаємо відповіді на багатовимірну кризу, що поширюється на наших очах, виявляється, що звернення до вчення Бенедикта є слушним вибором. «Як добре підкреслив професор Франческо Торральба, отримуючи Премію Ратцінгера […], Бенедикт XVI глибоко розглянув причини кризи нашої епохи і запропонував сьогоднішній культурі не відкидати сучасний розум, а розширити його горизонти, відновивши простір для етичного розуму і раціональності віри», – пише колишній папський речник.
Він зазначає, що така пропозиція діалогу з сучасністю часто сприймалась холодно, а іноді і відкидалась. Тому дехто говорить про трагічність понтифікату Бенедикта, але отець Ломбарді підкреслює, що папа не був наївною людиною і не очікував швидкої позитивної реакції. «Я вважаю, що пропозиція Бенедикта є далекоглядною, зберігає всю свою актуальність і являє собою шлях вперед для діалогу між наукою і вірою, і ширше – між сучасною культурою і вірою, заснованого на глибокій довірі до людського розуму», – говорить єзуїт. Він пояснює, що мова йде про те, щоб бути відкритими і ставити глибокі питання, тому що, стикаючись з серйозними кризами, ми не можемо задовольнятися консенсусом, заснованим на збігу інтересів і корисності – нам потрібно шукати причини, шукати істину.
«Останній папа, який брав участь у всьому Соборі і пережив його зсередини, залишає нам свідчення його неминущої актуальності і заохочує нас без страху продовжувати розвивати його насіння і наслідки, наново формулюючи місію Церкви у світі, зобов’язуючи розум і віру працювати разом для добра і спасіння людства і світу», – підсумовує о. Ломбарді.
