Як повідомлялося, цього року у липні припадають 80-ті роковини Волинської трагедії. Єпископи Польщі та України беруть участь у молебнях та заходах з цієї нагоди, що відбуваються спочатку у Варшаві, а потім на Волині. У неділю в поминальному молебні взяли участь президенти України та Польщі.
Триденні заходи з нагоди роковин трагедії за участі очільника Конференції єпископів Польщі архієпископа Станіслава Ґондецького, очільника Конференції єпископів України єпископа Віталія Скомаровського та глави Української Греко-Католицької Церкви архієпископа Святослава Шевчука розпочалися у п’ятницю, 7 липня, у Варшаві. В архікатедральному соборі св. Йоана Хрестителя у Варшаві відбулась Літургія Слова, на завершення якої архієпископ Ґондецький зачитав спільну заяву РКЦ в Польщі та УГКЦ. Після чого документ був підписаний архієпископом Ґондецьким та блаженнішим Святославом.
У заяві йдеться про те, що війна в Україні показала, яким необхідним є примирення польського та українського народів, коли йдеться про болісні сторінки історії. «Російська агресія проти України, що розпочалася 2014 року, а зараз набула форми повномасштабної війни, знову доводить, що примирення між нашими народами та співпраця вільної Польщі й вільної України – це необхідні умови миру в нашій частині Європи».
Крім того, підписанти підкреслюють, що примирення – це не простий процес. У тексті згадано формулу «пробачаємо і просимо пробачення», яку 1965 року використали польські єпископи в листі до німецьких. На шляху примирення вдалося зробити багато спільних кроків: відкрито говорилося про складні питання, скеровано звернення до істориків про допомогу у встановленні істини про драматичні події, складанні списку імен постраждалих та вшанування пам’яті жертв у місцях їхніх смертей та найбільших страждань. «Сьогодні, після відкриття масових поховань у Бучі, Ірпені чи Гостомелі, ми всі розуміємо, наскільки важливо однозначно назвати винних, ексгумувати жертв, вшанувати їхнє право на гідне поховання та людську пам’ять».
Окремий абзац заяви присвячений питанню прощення та примирення. «Однак спершу треба зауважити, що часто ті, хто хоче подолати в собі почуття образи, плутають прощення з примиренням – а це два різні, хоч і тісно пов’язані, досвіди. Пробачення передує примиренню. Пробачення має характер внутрішнього досвіду. Воно відбувається в глибині серця й не залежить від ближнього. У примиренні натомість необхідна участь усіх сторін, утягнутих у конфлікт. Воно може ґрунтуватися тільки на взаємному пробаченні. Примирення може будуватися лише на правді та справедливості».
Підписанти звертають увагу на св. Йоана Павла ІІ, який є покровителем на шляху польсько-українського примирення. Саме його можна назвати ініціатором початку цього процесу. «Віримо, що в ці скрутні дні ми записуємо нові важливі сторінки в книзі примирення, щоб змогти будувати наше спільне майбутнє як вільні з вільними та рівні з рівними. Як сказав св. Йоан Павло ІІ 26 червня 2001 року у Львові, що християни обох народів мають іти разом в ім’я одного Христа, до єдиного Отця, ведені тим самим Духом, який є джерелом і законом єдності. Нехай пробачення – уділене й отримане – розіллється, як благодатний бальзам, у кожному серці».
У молебні в Польщі брав участь голова Конференції єпископів України єпископ Віталій Скомаровський. Для нього ця трагедія є близька, адже він очолює Луцьку дієцезію. За словами єпископа Церква на Волині також зазнала неабиякого знищення. Перед Другою світовою війною дієцезія нараховувала 165 парафій. Під час трагедії знищено було багато святинь, тисячі вірян було вбито, а після війни багато місцевих жителів депортували або вони самі виїхали. «Однак це вже інша дієцезія та інші мешканці, ніж це було до Другої світової. В нас далі живе свідомість великих страждань, яких досвідчила ця земля. Тому від 2000 р. ми щороку організовуємо дні молитви за жертв людської ненависті на Волині, аби просити Бога про зцілення цих ран», – зазначив єпископ.
Після молебню у Варшаві архієпископ Ґондецький, єпископ Скомаровський та архієпископ Шевчук вирушать у паломництво «Пробачення та примирення» на Волинь.
8 липня у місцевості, яка раніше носила назву Парослі (Parośl Pierwsza) біля пам’ятних знаків (пам’ятний хрест було встановлено 1943 року) була звершена Свята Меса, яку очолив голова Конференції єпископів Польщі архієпископ Станіслав Гондецький.
У Луцькій дієцезії є традиція щороку проводити поминальні молебні за жертв Волинської трагедії у різних пам’ятних місцях. Цього року місцем для молитви було обрано місцевість неподалік Володимирця біля села Жовкині, яка після трагедії зникла з української мапи. У гущавині лісу, до якого майже немає асфальтованої дороги, стоїть кілька пам’ятних знаків, що пригадують про родини, які стали першими жертвами трагедії. Відомо про 173 загиблих, менше десятку осіб вдалося врятуватися, переважно дітям.
Голова Конференції єпископів України єпископ Віталій Скомаровський зазначив: «Це дуже важливо, що ми збираємось на цьому місці для молитви за тих, хто став жертвами людської ненависті в часі Другої світової війни. На цьому місці колись було село, яке спалили. Будемо молитися на цьому похованні, щоб Бог дав нам благодать зробити наступний крок на дорозі примирення і пробачення між нашими двома народами. Цього року з огляду на річницю ми бачимо, що вдалося приїхати ширшому колу осіб, щоби взяти участь у молитовних заходах».
У молитві взяли участь священники з Польщі та навколишніх парафій Луцької дієцезії, представники державної влади на Волині та віце-маршалок сейму, представники консульства Польщі, харцерства та польські байкери, що долучились до Міжнародного катинського рейду.
Проповідь виголосив архієпископ Станіслав Ґондецький. Він наголосив на тому, що навчання Ісуса не раз заохочує нас до щедрості серця щодо тих, хто нас образив. Ісус об’являв образ Отця, Який пробачає. Проповідник підкреслив, що не потрібно ставити знак рівності між пробаченням та примиренням. Пробачення має характер особистого та внутрішнього досвіду, це особисте рішення пробачити. Примирення – це дія всіх сторін, втягнутих у конфлікт. Воно вимагає довшого часу та терпеливості, будується на правді та справедливості. Кожна зі сторін має брати участь у примиренні в міру власних можливостей, зберігаючи позицію шляхетності. Важливо визнати помилки обох народів, які були вчинені на цих теренах.
Архієпископ підкреслив: «Польща і Україна мають врешті сказати взаємно: пробачаємо і просимо пробачення». На завершення він звернувся з закликом до президентів України та Польщі погодитись на ексгумацію, аби родини загиблих могли віддати їм останню честь.
Віце-маршалок сейму Малгожата Ґошевська на завершення молитовної зустрічі зазначила, що в наш час будується новий етап польсько-українських відносин. Це важкий час – час війни. Однак, діється також багато добра. Від нас залежить, чи цей важкий час використаємо добре. Посол Польщі в Україні Бартош Ціхоцький подякував за щорічні молебні, що відбуваються з нагоди трагедії, подякував тим, хто дбає про місця поховань, а також зазначив, що в місцевості Островєц і Пужнікі вже працюють фахівці з пошуку польських жертв.
На завершення Меси на могилі були покладені квіти та запалені лампади.
У неділю, 9 липня, у катедральному соборі свв. Апостолів Петра і Павла відбулась Свята Меса, яку очолив Апостольский нунцій в Україні архієпископ Вісвальдас Кульбокас. У молитві взяли участь єпископи України на чолі з єпископом Скомаровським, голова Конференції єпископів Польщі архієпископ Станіслав Ґондецький. До Луцька прибули також Верховний архієпископ Києво-Галицький Блаженнійший Святослав Шевчук, митрополит Київський і всієї України Епіфаній та католікос Вірменської Апостольської Церкви Маркос Оганесян.
Перед Літургією пам’ять жертв Волинської трагедії вшанували президенти України Володимир Зеленський та Польщі Анджей Дуда, поставивши перед вівтарем запалені лампадки. Молитву прочитали архієпископ Святослав Шевчук, архієпископ Станіслав Ґондецький, митрополит Епіфаній та архієпископ Вісвальдас Кульбокас.
У Святій Месі взяв участь президент Польщі та інші представники польського уряду, дипломатичних установ. Чисельно були представлені представники польських та українських громадських організацій, які дбають про збереження історичної спадщини двох народів. До Луцька також прибули представники Ордену Лицарів св. Йоана Павла ІІ. Саме Йоан Павло ІІ є покровителем українсько-польського примирення.
Проповідь виголосив Апостольський нунцій в Україні архієпископ Кульбокас. У ній, зокрема, він сказав, що сьогоднішня молитва не лише за жертви, а й за нас. Наша молитва щира тоді, коли ми плачемо за цими жертвами. Однією з характеристик навернення проповідник назвав прощення і прохання про прощення.
Про це йдеться у зверненні греко-католицьких та римсько-католицьких єпископів Польщі та Україні (про саме звернення згадувалося на початку статті – прим. ред). В одному з уривків звернення йдеться про те, що коли наші рани кровоточать, то ми не можемо любити. Ми потребуємо зцілення в наших серцях. Ця війна – певним чином поріднила український та польський народи. Найбільша розрада для жертв, яких сьогодні згадуємо – любов. Однак любов, про яку говорить апостол Павло у своєму посланні до корінтян, яке читалося під час Літургії Слова, здається для нас неможливою. На завершення проповідник звернувся до присутніх із закликом просити у Бога про дар такої любові.
На завершення Святої Меси зі словом до присутніх звернувся Верховний архієпископ Києво-Галицький Блаженніший Святослав. Він підкреслив, що сьогодні навколо Господнього вівтаря єднається небо і земля. «Ми тут, у Луцьку, чуємо як небо і земля, як живі і померлі, одним голосом взивають: прощаємо і просимо прощення. Довкола Божого престолу ми відчуваємо себе одним народом».
Голова Конференції єпископів Польщі архієпископ Станіслав Ґондецький зазначив, що в наш час актуальними є три питання: чому існує зло, навіщо потрібна віра, навіщо потрібне пробачення і примирення. Він ще раз наголосив на різниці між прощенням та примиренням підкреслюючи, що ми примирені між собою через смерть і воскресіння Христа.
Католікос Вірменської Апостольскої Церкви Маркос Оганесян подякував за організований молебень та помолився давньою вірменською молитвою.
Єпископ Віталій Кривицький SDB так прокоментував сьогоднішню історичну подію, що відбулась у Луцьку: «Уже 80 років наші народи носять у серці наслідки цієї великої трагедії. Те, що сьогодні Церква України і Польщі, політики на чолі з президентами України та Польщі зібрались у Луцькій катедрі для спільної молитви – це важливий крок, щоб вивести дискусію в дещо іншу площину. Є певні речі, які по-людськи не можна вирішити, але це може зробити Бог. І сьогоднішня така зустріч – це добрий крок для вирішення цієї справи, зокрема, через призму віри. Якщо подальші кроки також будуть в дусі віри, ми маємо шанс більше в історії не повторити подібних помилок. Це добре запрошення, щоби це питання вирішити в цілком іншому форматі – у присутності Бога».
Цього ж дня, було оприлюднено послання католицьких єпископів України з нагоди 80-ї річниці Волинської трагедії. «Сьогодні, у 80-ту річницю Волинської трагедії, ми молимося та просимо, щоб усі, хто ще носить у своєму серці рани жахіть тих подій, відкрилися на визволяючу та лікуючу дію прощення, щоби розірвавши кайдани ненависті та жаги помсти, досвідчили свободу Пасхальної радості Христової Перемоги», – зазначено у посланні.
