У розмові на Радіо Марія єпископ-помічник Харківсько-Запорізької дієцезії Ян Собіло розповів про нищівне влучання російської ракети у будинок у Запоріжжі та про Фатимське об’явлення, що продовжується:
Вчора, якщо брати по прямій, то 500 метрів від нас, у п’ятиповерхівку вдарила ракета. Є загиблі, багато поранених. Це ніч, коли люди сплять і ніхто тікати не буде. Тим більше, що сирени включаються вже після того, як ракета вдарила. Це також нам нагадує про те, що треба бути готовими у будь-яку мить нашого життя так, як кожен християнин має бути готовим на зустріч з Господом. Це такий прикрий досвід, що окупанти не рахуються з життям людей, навіть тих, які не воюють. Тому що це мирне населення, мирні люди, які загинули, які і близько не були до фронту – спали у своїх домівках. Це показує нам дуже темну сторону війни.
Що зараз відбувається у Запоріжжі?
Зараз у Запоріжжі була повітряна тривога, але вибухів не чути. За містом – так. В тих районах міста, котрі в сторону Оріхова чи Василівки, там люди чують постійно. Там чути голос лінії фронту: з одної та другої сторони йдуть перестрілки і люди, які живуть у багатоповерхівках, дуже добре чують як проходить війна. Це десь 40 км від Запоріжжя. А саме Запоріжжя функціонує, дуже багато людей виїхало, але є і такі, які приїхали до нас з Маріуполя, з Бердянська, Мелітополя, Токмаку, Авдіївки, з окупованих місцевостей або звідти, де дуже близько лінія фронту.
Ви нещодавно повернулися з Ченстохови. Як вам здається, в Україні і світі переосмислили наново ці фатімські об’явлення, чи це тільки у нас ми їх пам’ятаємо?
Війна змушує задуматись багатьох людей, які до цього не були зацікавлені змістом фатімських чи меджугорських об’явлень. Тому що Меджугор’є є продовженням Фатіми. Ті, які не звертали на це увагу, маю на увазі політиків, дипломатів та журналістів тепер мають змогу побачити, чому Мати Божа у Фатімі вже 106 років тому нагадала світові про необхідність молитися за навернення Росії. Хтось міг сказати: чим Росія гірше чи ліпше, що за неї треба молитися? Ця війна нам показала і не тільки війна, а те, що було за останніх 100 років, що дійсно Росія розповсюджувала неправдиву, жахливу ідеологію, яка була спрямована проти гідності людини, мільйони загиблих у радянські часи за віру і тільки за те, що їм не подобалася ідеологія марксизму та ленінізму. Через це загинули. Тепер ця війна показала нам, що те, що ми знаємо з історії – це не був останній акорд. Поки така ідеологія живе у людських серцях, помислах, то є загроза для людей, котрі живуть близько тих, хто є сформований, наповнений такою жахливою ідеологією. Тому навіть ці обстріли домів, коли люди страждають у своїх домівках. То, що ми побачили у Бучі, Ізюмі… Люди говорять, що коли буде звільнений Мелітополь, Бердянськ, то там Буча помножена на 10 разів, а в Маріуполі, певно на 100. Там тих людей, закопаних тільки за те, що була якась ознака патріотизму до своєї країни зі сторони цих людей, за що вони постраждали, є дуже багато.
Тут нам показує Господь, що ця ідеологія є дуже небезпечна, бо деякі люди асоціюють радянську владу вже з цими останніми роками, які були за Брежнєва, а забули, що ця влада була побудована на ідеології, яка є противна Богу. Те, що проти Бога, є також проти життя. Люди позабували, що мільйони християн були розстріляні, тисячі священників, церкви були зруйновані – це фундамент радянської влади. Люди пам’ятають тільки, що була дешева ковбаса і що робота була у всіх, але за яку ціну… Скільки людей постраждало. Це була жахлива ціна! Тому це сентименталізм, який живе у серцях особливо старшого покоління, бо їхня молодість була за радянської влади і здається, що саме ліпше якби знову був радянський союз. Ця ностальгія за союзом не добра, бо у ній має бути пам’ять про мільйони загиблих праведних людей, які бажали справедливості і тому постраждали. Не маємо права говорити, що радянські часи були добрими, бо то так само якби я сказав, що добре, що розстріляли людей, позакривали церкви, що НКВД вивозили цілі родини. Ввечері родина пішла спати, а вранці сусіди питають: «де родина?» і чують, що виїхали, а їх закопали. Про цю ностальгію треба пам’ятати, щоб викорінити те зло.
Коли праведний Лот виходив з Содому та Гомори, тоді жінка його оглянулася як ці міста горіли. Тому що ностальгія за всіма грішними обставинами була в її серці і вона стала соляним стовпом. Це також ті, які оглядаються назад і дивляться іще у сторону Москви, що вона могла збудувати нам якесь майбутнє, яке було у часах молодості. Такого вже не буде, навіть, якби там прийшли до влади не ті, які хоч і «змонтували» би новий радянський союз, то вже не буде такого. По-перше: феодалізм олігархічний – це зовсім інша система. Ці люди, які є сьогодні у влади і вже не є справжніми комуністами – це бізнесмени та олігархи. Вони не зможуть ані створити того, що було, ані добра дати нам, тому що у них живе неправдива ідеологія. Тому, однозначно, Фатіма показала, що нас чекає, – те, що люди пережили: мільйони могил, мільйони невідкритих могил, закопаних християн, яких вже по сьогоднішній день ніхто не може знайти. По-друге: сам стиль життя, в якому нема ні поваги до гідності людини і нема також поваги до народження дитини та її гідної смерті. Залишилося приниження, тому що олігархічний феодалізм також принижує людину, бо вона потрібна тільки для того, щоб якась горстка людей збагачувалася дуже швидко, а всі інші – раби, які працюють на феодальну систему.
Мати Божа хоче нашого визволення, хоче визволення самої Росії. І там люди страждають. Народ російський дуже постраждав за царів, був пригноблений, потім перші секретарі пригноблювали всіх, також і російський народ. Тепер бачимо, що твориться у Росії – переслідування, медіа не мають свободи слова і т. д. Дай Боже, щоб це був останній акорд цієї системи, що виросла у 17 році, перед якою Мати Божа хотіла нас оборонити. Якщо би весь світ, починаючи від португальців, які перші про це почули, потім люди через Церкву у всьому світі дізналися, що треба молитися за Росію. Мабуть мало людей віднеслися серйозно (або дуже мало) до прохання Матері Божої і тому стільки років Росія розповсюджувала свою неправдиву ідеологію. Тепер, якщо ми не послухаємо Матері Божої з Меджугор’я, яка продовжує нам давати настанову… Особливо у січні місяці об’явлення прямо нам говорять, що світ знаходиться на роздоріжжі. Сатана є противником життя, хоче знищення, хоче війни. Тому є прохання Матері Божої, щоб ми їй допомогли.
Людина може бути співпрацівником Бога, а є ті, які співпрацюють з сатаною. Коли я грішу, я є співпрацівником злого духа. Тяжкий гріх – це моя співпраця у великих справах, які мають величезну силу деструкції, нищення. Маленький гріх – це я в маленьких справах також роблю деструкцію у світі, який Бог створив у своїй гармонії, а я його нищу моїм гріхом. І коли я з Богом, тримаю піст, відновлюю моє мислення, стаю новою людиною на образ Божий і думаю не по-людськи, а по думці Бога Отця, тоді я є співпрацівником Бога. Маємо у світі, слава Богу, багато цих співпрацівників, які допомагають своїм життям, своєю молитвою, щоби цей світ підняти. Бог діє через людину. Тому таким важливим є це запрошення запрошення Матері Божої з Фатіми, яке сьогодні є у Меджугор’ї. Марія нам нагадує, що є для нас найбільш важливе.
