У вітанні з нагоди встановлення побратимства між мексиканським та іспанським санктуаріями на честь Пречистої Діви Ґвадалупської Папа Франциск вказує на Богородицю як на Ту, що згуртовує спільноту Христових учнів.
Про це пише Vatican News.
«В кожному історичному періоді, в кожній культурі, Євангеліє, залишаючись тим самим, збагачується значенням», – пише Папа Франциск у своєму посланні на ім’я Архиєпископа Толедо Франсіско Серро Чавеса, Примаса Іспанії, приуроченому до підписання акту про побратимство між іспанським і мексиканським санктуаріями Пречистої Діви Марії Ґвадалупської, яке відбулося в іспанській святині 13 лютого 2023 року.
Узи сопричастя
У своєму листі Святіший Отець зазначає, що Діва Марія «завжди є для Свого люду узами сопричастя». На сторінках Святого Письма бачимо, як Вона збирає апостолів і першу громаду навколо Себе в молитовній атмосфері. «Цей основоположний досвід першої християнської спільноти виходить за межі епох і місць, й Ісусова Мати у простий спосіб і далі нас кличе», – пише Папа, вказуючи на те, що цього разу згуртування відбулося навколо титулу Богородиці, Яка об’явилася в Ґвадалупе, і щодо походження цього слова науковці досі сперечаються, чи його слід читати по-арабськи, латиною чи мовою науатль. «І цікавим є те, що факт, який може здаватися конфліктним, у дійсності можна сприймати як “підморгування” Святого Духа, Який кожному дає чути Своє послання любові його власною мовою», – додав він.
Три переплетені значення
Святіший Отець зауважив, що арабською мовою це може прозвучати як «таємна ріка», що можна проінтерпретувати як вказівку на джерело живої води, яку Ісус обіцяв самарянці, «на оту силу благодаті, що навіть у часи відкинення та нерозуміння підтримує Церкву живою». Змішуючись із латиною, це слово може говорити про «ріку вовків», і на думку Папи, в Богородиці можемо знайти «оазу миру» для тих, «кого мучать власні гріхи, насильство й численні зовнішні та внутрішні війни, які роблять людину людині вовком». Це та сама «прихована ріка благодаті», що виявляється в розмові з Ісусом і відриває на надію. Врешті, ацтекський корінь слова вказує на Богородицю як на «Ту, що перемагає змія», зворушливо перегукуючись і початком книги Буття.
Свідки єдності, дарованої Святим Духом
Свого листа Папа завершує заохоченням дбати про те, щоби «із сердець людей нашого часу випливала ріка живої води, що підноситься до неба, поклоняючись в дусі та істині». Зауваживши, що Євангелії, яке залишаючись тим самим, збагачується культурами, з якими зустрічається, включаючи кожну людину, яка його приймає, Святіший Отець заохочує молитися за те, щоби «ми у кожному часі та на кожному місці, куди кличе нас наша Мати Марія, давали свідчення цієї глибокої єдності, сотворити яку здатний лише Святий Дух».
