Роздумуючи під час екуменічної зустрічі в Бахрейні над важливістю єдності між християнами, Святіший Отець закликав оновити поняття єдності, прислухаючись до слів Ісуса, Який бажав єдності між Своїми учнями.
Про це пише Vatican News.
Екуменічна зустріч та молитва за мир стали заключною подією другого дня Апостольської подорожі Папи Франциска до Бахрейну. Спільна зустріч відбулася 4 листопада 2022 р. в катедральному соборі Пресвятої Богородиці, Покровительки Аравії. На початку спільної молитви було прочитано уривок з Книги Діянь Апостолів (Пор. Ді 2,1-12). Відтак Святіший Отець у своєму слові зосередився на двох важливих вимірах прочитаного Божого слова – єдності в різноманітності та переміні апостолів, які стали свідками життя.
Єдність у прославі
З книги Діянь Папа виокремив той факт, що Христові учні були зібрані воєдино (пор. Ді 2,1). «Вони могли б поклонятися Богові і робити добро іншим також окремо, але об’єднавшись в одність, вони відкривають двері для Божого діяння», – зазначив Святіший Отець. «Перебування тут, у Бахрейні, як маленька Христова отара, що розсіяна в різних місцях і конфесіях, допомагає відчути потребу в єдності, в діленні вірою: як на цьому архіпелазі існують міцні зв’язки між островами, так нехай буде поміж нами, щоб не бути ізольованими, але перебувати в братерському сопричасті», – сказав Папа. Роздумуючи над тим, що є «місцем спільної зустрічі» у сопричасті між християнами, він вказав на молитву прослави. «Молитва прослави і поклоніння є найвищою: як безкорислива та безумовна, вона притягує радість Духа, очищає серце, відновлює гармонію, оздоровлює єдність. Молитва прослави – протиотрута від смутку, від спокуси дозволити на те, щоб нас турбувала наша внутрішня мізерність і зовнішня незначність у кількості. Той, хто прославляє, звертає увагу не на мізерність отари, а на красу того, щоби бути малими, приналежними до Отця», – зазначив Єпископ Риму, додаючи, що ця форма молитви веде до джерел Духа, повертаючи нас до витоків, щоб поклонятись єдиному Богові у єдності з прославленою Церквою, що на небі.
Різноманіття яке навчає єдності
Відзначаючи елемент різноманіття у творенні єдності, Папа сказав, що Святий Дух під час П’ятидесятниці не замикає нас у одноманітність, але робить нас здатними приймати одні одних у різноманітті. «Це відбувається з тими, хто живе згідно з Духом: вони вчаться зустрічати кожного брата і сестру у вірі як частину тіла, до якого належать. Цим є дух екуменічного шляху», – зауважив Святіший Отець. Він закликав жити Євангелієм, яке вказує, що екуменізм не є тягарем чи інституційним обов’язком, а євангельською місією, котра випливає з щирого бажання Ісуса, щоб всі були одно (пор. Йо 17,21).
Свідчити своїм життям Божу любов
Продовжуючи роздумувати над подією П’ятидесятниці, Папа Франциск сказав, що після сходження Святого Духа у Єрусалимі, апостоли розсіюються по сьому світі, щоб проповідувати Євангеліє. «Єрусалим, який здавався точкою їхнього прибуття, стає відправною точкою незвичайної пригоди. Страх, який замкнув їх вдома, залишився далеким спогадом: тепер вони простують скрізь, але не для того, щоб виділитися з-поміж інших і навіть не для того, щоб спонукати до повстання проти суспільного чи світового ладу, а щоб своїм життям випромінювати в кожному куточку красу любові Бога», – мовив Святіший Отець, вказуючи, що проповідь апостолів охоплює більшою мірою не слова, а свідчення через діла віри, якою слід ділитися.
Цитуючи ранньохристиянське послання св. Юстина Філософа до Діогнета, Папа підкреслив, що сенсом свідчення та знаком християн є любов до всіх. «Єдність і свідчення є єдино сутнісними: ми не можемо по-справжньому свідчити про Бога любові, якщо не об’єднані між собою, як бажає Він; і неможливо бути об’єднаними, залишаючись кожен сам по собі, без відкритості на свідчення, не розширюючи межі наших інтересів і наших спільнот в ім’я Духа, Який охоплює кожну мову і хоче досягти кожного», – сказав Святіший Отець, наголосивши, що Святий Дух об’єднує і посилає, збирає в сопричасті і відправляє на місію, Він є творцем розмаїття і гармонії водночас.
Турбота про мир через взаємну допомогу
Відзначаючи особливість Бахрейну, Папа прокоментував спільну молитву за мир, застановляючись над тим, щоб бути справжніми людьми миру. «Перебування тут, у Бахрейні, дозволило багатьом із вас заново відкрити для себе справжню простоту милосердя та застосувати його на практиці: маю на увазі допомогу братам і сестрам, які прибувають, християнську присутність, яка у щоденній смиренності свідчить у місцях праці зрозуміння та терпеливість, радість і лагідність, доброзичливість і дух діалогу. Одним словом: мир», – зауважив Святіший Отець. На завершення своєї промови він закликав присутніх довірити Святому Духові спільну екуменічну подорож, прохаючи у молитві за новітню П’ятидесятницю, яка дасть нові бачення та швидкі кроки на шляху єдності та миру.
