Бета-версія
Бета-версія
Бета-версія

Чоловіча розарієва рота духовного захисту України

За тиждень до початку Великого посту новина: « в Україні почалась повномасштабна війна…», яка перевернула життя, світогляд кожної людини не тільки тут в Україні, але в усьому світі! Мабуть, той момент, коли кожен з нас поставив собі питання: «що далі з моїм буттям, а що я можу зробити у цій ситуації…?»

Чоловіки по-особливому, по-своєму, переживають ці події, адже не всі чоловіки можуть взяти зброю в руки і піти на фронт та й не всім потрібно! Та вже певно, що у жодного не було і нема такого бажання! Саме початок війни на нашій Батьківщині і став спонукою об‘єднати чоловіків заради спільної справи – стати духовними захисниками для нашої країни, наших оборонців на різних рівнях, для наших родин.

Запрошення на спільну чоловічу молитву вже прозвучало на початку березня з ініціативи нашого отця Генріка Яворського. Отець родом з Польщі, де є частою та звичною практикою, коли тисячі чоловіків на колінах моляться Розарій на вулицях міста. Ця ініціатива, а також заклик Богородиці про те, що молитвою Розарію можна зупинити природні катаклізми, а навіть війну, і стало поштовхом до саме такого формату молитви. Тож вже 8 березня, у вівторок, відбулась перша чоловіча молитва на вулиці міста Ужгород, поряд нашого римсько-католицького костелу святого Георгія.

Значну частину духовної роти формують чоловіки братства св. Йосифа, але запрошуються також всі чоловіки Ужгорода, Закарпаття, України, незалежно від віросповідання.

Реакція містян та гостей міста різна: від просто цікавості, до розчулення та гордості, що є такі чоловіки. Багато проходять повз, дехто зупиняється, а є і такі сміливці, які приєднуються до молитви.

Адже для того, щоб вийти за межі костелу, за межі натовпу людей, де можна і сховатись, взяти в руку зброю «розарій», встати на коліна перед Богом на очах всього міста теж треба мати неабияку відвагу та віру! Дощ, вітер, холод, спека, втома після роботи, пересилити себе і приєднатись до молитви. Це теж своєрідна жертва, яку можемо приєднати у намірі підтримки наших захисників на передовій. Може здатись, що це надто пасивно, замало… зате вірно!

Далі свідчення кількох найактивніших учасників чоловічої молитви:

«Що для мене розарієва рота? Це свідчення любові Бога до всіх, особливо до чоловіків. Це вихід з так званої зони комфорту. У храмі, мені здається, легше молитися. А ось вийти і показати всім, що я молюся, я вірую…? Бог потребує свідків! Це є запрошення всіх до молитви, до зустрічі з Богом. Богом, Який захищає, оберігає, веде. З Ним легше переносити труднощі, страх цього періоду війни. Він Бог, моя надія» (Мирослав Дуда)

«Я ніколи не вважав себе сміливим, а тим паче, військовим. Але коли в країні почалася війна, стало питання чи здатний я захистити себе, свою родину, парафію, країну. Майже одразу після початку повномасштабної війни, ми почали молитися Розарій з чоловіками за мир, за воїнів, за загиблих. Ми створили свою роту, свій форпост, що дало змогу стати сильнішим, сміливішим завдяки молитві до Божої Матері. Тримаючись за хрест і промовляючи молитву, я відчуваю, що зміцнююсь у вірі, що можу захистити своїх рідних та близьких. Кожен вівторок зараз для мене це очікування молитви з Розарієвою ротою. З розарієм в руках, з самою міцною зброєю, я стою на захисті нашого краю, нашої країни» (Лішка Олександр)

Як каже наш отець Генрік: «Будемо молитись щовівторка, доки Господу не набридне 🙂 і ми ублагаємо Його, через нашу Небесну Матінку, Богородицю Діву Марію, щоб у нашій Україні настав мир, щоб добро перемогло над злом!»

Габріелла Заварухіна 

Поширити новину: