Святий Йосиф Ариматейський

«Поховання померлих є вчинком милосердя до тіла» (Тов 1, 16-18; ККЦ 2300) – Йосиф з Ариматеї зробив його для самого Ісуса Христа.

Згадують про святого всі євангелісти (Мт 27, 57-60; Мк 15, 43-46; Лк 23, 50-56; Йн 19, 38-42), однак не залишили про нього багато відомостей. Він походив з Ариматеї, що неподалік Єрусалима, був заможним євреєм, якого добре знали в старших колах, євангеліст Марко називає його радником. Він належав до поважних євреїв та брав участь у радах старшин, не пристав до рішення вбити Христа, а разом із Никодимом розпізнав в Ісусі Спасителя. Лука описує Йосифа як людину добру й праведну, що очікує настання Божого Царства. Він був таємним учнем Ісуса – через страх перед юдеями, але в Страсну П’ятницю виявив мужність – випросив у Понтія Пилата тіло Христа, разом з іншими підготував його до похорону та поклав у нову гробницю, яку підготував для себе. Куплене Йосифом та Никодимом полотно, в яке було загорнене тіло Ісуса, т. зв. туринську плащаницю, дуже вшановують християни.

Про подальше життя Йосифа оповідають перекази і легенди. Згідно з ними, за цей вчинок Йосифа було кинуто до в’язниці, де він отримав від воскреслого Христа чашу, в яку була зібрана кров Спасителя. Тому його постать особливо тісно пов’язана з легендою про святий Грааль. Перекази різняться в тому, де перебував Йосиф після П’ятидесятниці: одні пов’язують його з євангелізацією Британії, інші оповідають, що він був у Франції або в Іспанії. Вшановують святого в Східній і Західній церквах, а також серед лютеран і англіканців.

В іконографії Йосиф часто зображується разом із Дівою Марією, Никодимом під час зняття тіла Ісуса з хреста, поховання та жалоби. Атрибути – чаша, полотно, гробниця.

Покровитель директорів та працівників цвинтарів.