Святий Діонісій, єпископ

Діонісій був єпископом Александрії у II столітті. Відомості про нього черпаємо з творів святого Єроніма та Євсевія Кесарійського. Останній особливо вихваляв велику пастирську ревність святого Діонісія. За його словами, Діонісій залишив вісім цінних листів, адресованих різним єпископам.

У «Листі до римлян» він прославляє папу, святого Сотера: «Римляни зберігають звичаї батьків: ваш блаженний єпископ Сотер не тільки зберіг їх, а й розширив, ділячись із братами [з усіх країв] достатком, яким сам був обдарований, і благословляючи словом тих, хто до нього звертається, як батько своїх дітей». 

В інших листах він звертається, зокрема, до лакедемонян, афінян, никомедійців, римлян та мешканців Криту. Ці листи є важливим джерелом знань про засади віри та моральність раннього християнства.

Виходець з язичницької родини, він став викладачем християнського університету в Александрії. Потім 15 років був його адміністратором. З 247 року був єпископом Александрійським. За імператора Деція він змушений був тікати до Лівії, де писав листи, які передавав через дияконів. Згодом повернувся, але через неодноразові переслідування знову опинився у вигнанні в Лівійській пустелі. Він зазнав найгірших умов і чуми, але завжди працював ревно, виявляючи любов, мужність і постійність. Він боровся з мареннями і помер у похилому віці. Збереглися лише невеликі частини його творів.

На Сході Діонісій вшановується як мученик. За часів папи Інокентія IV (+1254) хрестоносці перевезли тіло святого Діонісія до Рима й передали його під опіку монастиря, присвяченого цьому святому.