Свята Тереза Маргарита Реді

Анна Марія Реді (1747–1770) прийшла на світ в Ареццо (Італія), у шляхетній родині. Народилась у вігілію Пресвятої Діви Марії з гори Кармель, що стало знаком Божого Провидіння.

Удома дівчинка отримала глибоке релігійне виховання. Особливу роль у закладанні ґрунту для майбутнього втілення покликання відіграв батько, який уособлював для донечки сповнене любові й милосердя Серце Бога-Отця. Анна Марія мала жвавий характер, з раннього дитинства цікавилася Богом і скеровувала до Нього погляд. Схильність до зосередження й молитви вона, навчаючись у пансіоні бенедиктинок у Флоренції, доповнила літургійною зрілістю, любов’ю до Євхаристії та Богородиці.

1764 року дівчина вступила до флорентійських босих кармеліток, а наступного року разом із чернечим вбранням отримала ім’я Терези Маргарити від Пресвятого Серця Ісуса. У монастирі майбутня свята, чиєю виразною рисою ще з дитинства була солідарність із потребами ближніх, і далі вдосконалювалась у любові до людей. Терезу особливо полюбили старші сестри, за якими вона доглядала, адже завжди усміхнена і ввічлива дівчина відповідала на їхні потреби терпляче і смиренно. У Кармелі її називають «святою інфірмерії».

Для Терези потреба ближнього була вища за устав. Хоча в ордені заборонені поцілунки, коли в однієї постулантки сильно болів зуб, свята поцілувала її в щоку й цим зцілила. Іншим разом присмертна сестра пошепки покликала Терезу – і та прийшла, хоча й була в протилежному кінці монастиря і не могла почути хвору.

Вірна навчанню святих реформаторів – Терези Ісусової та Йоана від Хреста – молода черниця всіма силами долала надмірне занурення в минуще й шукала лише самого Бога.

Після смерті тіло святої залишається нетлінне. Канонізована 1934 року. Кармеліти згадують її 1 вересня.

Зображають святу в кармелітському вбранні. Атрибути – лілія, зображення Пресвятого Серця Ісуса.