Свята Беатріс да Сілва

Походила Беатриса (1424–1492) зі шляхетного роду да Сілва, народилася в португальській місцевості Кампу-Майор. Її брата Амадея Церква вшановує як блаженного.

Беатриса виховувалася при дворі португальської королеви Ізабели, яку супроводжувала в подорожі до Іспанії, де 1447 року королева вийшла заміж за кастильського короля Хуана ІІ. Через ревнощі королеви вродливій Беатрисі довелося тікати, і вона сховалася від інтриг і погроз у цистерціанському монастирі святого Домініка в Толедо.

Під покровом монастиря майбутня свята прожила 30 років, не складаючи обітів. За переказами, своє місце в Церкві вона відкрила завдяки об’явленню Богородиці, Яка попросила Беатрису заснувати згромадження. 1484 року це прохання було виконане: виник окремий Орден Непорочного Зачаття Діви Марії. Назва, яку Беатриса дала своїй спільноті ще за 370 років до проголошення догмату про Непорочне зачаття (1854), показує, як глибоко свята пізнала й любила Пречисту Діву.

1489 року Папа Інокентій VIII затвердив орден, який керувався цистерціанським статутом. Після смерті засновниці спільнота була приєднана до бенедиктинок, а згодом потрапила під вплив францисканців, але після Другого Ватиканського Собору концепціоністки повернулися до цистерціанських джерел.

Беатриса була канонізована 1976 року.

Зображають святу в одязі концепціоністок – білому габіті, чорному вельоні, блакитному плащі та з медальйоном Богородиці. Атрибути – зірка на чолі, лілія.

Покровителька концепціоністок і ув’язнених.