Блаженна Броніслава

Народилася Броніслава (бл. 1204–1259) в польському селі Камень-Шльонський. Традиційно вважають, що вона походила зі шляхетного роду Одровонжів і була родичкою святого Яцека, блаженного Чеслава та краківського єпископа Іво, із якими підтримувала зв’язки.

Дівчина зростала в середовищі глибокої віри. У 16 чи 17 років вступила в монастир норбертанок. Вирізнялася не лише святістю життя, а й неабиякими організаційними здібностями, тому, попри молодість, була обрана настоятелькою монастиря, у якому мешкало кількасот сестер. Під час чуми 1224 року допомагала хворим, роздавала ліки, одяг і їжу.

Спільнота Броніслави пережила тяжкі часи – боротьбу Конрада Мазовецького з Генріхом Бородатим і навалу татарів, які 1241 року знищили монастир. За легендою, сестри сховалися в лісі, серед скель. У всіх випробуваннях майбутня блаженна покладала надію на Бога та шукала допомоги в молитві й покутних практиках. Мала глибоку побожність до Христових страждань, часто усамітнювалася на пагорбі Сікорник для приватної молитви й медитації. Дізнавшись від святого Яцека про розарієву молитву, запровадила її в монастирі.

1257 року Броніслава мала видіння Богородиці, Яка супроводжувала Яцека на небо, а через два роки, коли над монастирем нависла загроза ще однієї татарської навали, побачила самого Христа, Який пообіцяв участь у Його стражданнях та в Його славі.

Культ черниці швидко поширився після її смерті, проте через військові конфлікти періодично занепадав. 1839 року Папа Григорій XVI беатифікував Броніславу.

Зображають блаженну в білому чернечому вбранні, часто з розіп’ятим Христом або Пресвятою Трійцею. Атрибути – лілія.

Покровителька Польщі, норбертанок, доброї слави.