Літургійний зошит

Літургія на 6 жовтня, понеділок

(зел) Понеділок ХХVII тижня Звичайного періоду

Ми часто ставимо собі питання, яке сьогодні присутнє в Євангелії: що маю зробити, щоби осягнути життя вічне? Відповідь Ісуса дуже конкретна: Люби Бога і ближнього. А також Він додає, як це реалізується в житті. Дивлячись на самарянина, який допомагає пораненому ближньому, відчуваємо сором, що це робить людина зовсім чужа, а не ми. Христос хоче, щоб ти інакше подивився на цю притчу. Побач себе у зраненій людині, як такого, що не вміє любити, адже ти був декілька разів зранений у цьому світі. У самарянині побач Христа, який нахиляється до тебе, щоб тебе лікувати і дарувати вічне життя даром, даруючи свою любов.

АНТИФОН НА ВХІД

Господи, усе підлягає Твоїй владі * й ніхто не може противитися Твої й волі. * Бо Ти ж створив усе: * небо і землю, і будь-що існує у небесних просторах. * Ти є Господом Всесвіту.

КОЛЕКТА

Всемогутній, вічний Боже, щедрість Твоєї любові перевершує заслуги та сподівання тих, що Тебе благають; † яви нам своє милосердя, * прости гріхи, які  непокоять наше сумління, і дай нам також те, чого ми не осмілюємося просити. Через Господа нашого Ісуса Христа, Сина Твого, † котрий з Тобою живе і царює в єдності Святого Духа, * Бог, на віки вічні.

ПЕРШЕ ЧИТАННЯ

Йона 1, 1 — 2, 1. 11

Початок Книги пророка Йони.

Слово Господнє надійшло до Йони, сина Амітая: «Встань, іди в Ніневію, оте велике місто, і проповідуй проти нього, бо їхнє зло піднялося до Мого обличчя». Та Йона встав, щоб утікати в Таршіш, далеко від об­личчя Господа. Зійшов він до Яффи, знайшов корабель, що плив у Таршіш, заплатив за переправу і спустився на нього, щоб відплисти з ними у Таршіш, далеко від об­личчя Господа. Але Господь кинув на море великий вітер, і на морі знялася страшна буря, тож корабель ось-ось мав уже розбитись. Злякались моряки і закричали кожен до свого бога, а щоб облегшити корабель, викинули ван­таж, що був на ньому, в море. Йона ж зійшов у самий низ судна, ліг і заснув глибоко. І підійшов до нього головний над моряками та й каже: «Чого спиш? Вставай, візви до твого Бога, може Він згля­неться над нами і ми не загинемо». І говорили один до одного: «Ідім, киньмо жереб, щоб дізнатись, через кого сталось нам це лихо». Кинули вони жереб і жереб упав на Йону. І кажуть вони до нього: «Скажи нам, через кого ста­лось нам це лихо? Яке твоє зайняття? Звідки ти йдеш, який твій край, з якого ти народу?» Він відповів їм: «Я – єврей і боюся Господа небес, який сотворив море й сушу». Злякались люди вельми й сказали до нього: «Що це ти зробив?» – довідались бо, що він утікав від обличчя Господа, бо він їм признався. Далі його спитали: «Що нам з тобою чинити, щоб море, яке на нас розлютилось, утихло?» Море бо дедалі більше піднімалось і бушувало. Він відповів їм: «Візьміть і киньте мене в море, й море перестане проти вас бушувати, бо я знаю, що то через мене прийшла на вас оця велика буря». І заходились люди веслувати до берега, та не могли, бо море дедалі більше піднімалось і проти них бушувало. Тоді вони закликали до Господа й сказали: «О Госпо­ди, не дай, щоб ми загинули за душу цього чоловіка, й не допусти, щоб на нас упала кров невинна, бо Ти, о Госпо­ди, вчинив, як Тобі було завгодно». Взяли вони Йону та й кинули в море, і море перестало бушувати. Люди вельми налякались Господа й принесли Госпо­ду жертву та обреклись обітом. І призначив Господь велику рибу, щоб вона проковт­нула Йону. І пробув Йона в нутрі риби три дні й три ночі. І Господь повелів рибі, й вона вивергнула Йону на сушу.       Слово Боже.

РЕСПОНСОРІЙНИЙ ПСАЛОМ

Йона 2, 3. 4. 5. 8

Рефрен: Бог мою душу витягнув із ями.

1.У моїй скруті до Господа візвав я, *

і Він до мене відізвався.

З нутра шеолу закричав я, *

і Ти почув мій голос.

2.Ти кинув мене у безодню, у серце моря, *

і потоки мене оточили.

Усі Твої буруни і Твої хвилі *

пройшли наді мною.

3.Тоді я мовив: *

«Відкинутий я з-перед очей у Тебе!

А все ж таки я глядітиму знову *

на святий храм Твій, Боже».

4.Коли моя душа в мені умлівала, *

про Господа згадав я,

і моя молитва долинула до Тебе, *

до храму святого Твого.

СПІВ ПЕРЕД ЄВАНГЕЛІЄМ

Йн 13, 34

Алілуя, алілуя, алілуя.

Нову заповідь даю вам,

щоб ви любили одне одного, як Я полюбив вас.

ЄВАНГЕЛІЄ

Лк 10, 25-37

† Читання святого Євангелія від Луки.

Того часу один законник підвівся і сказав, випробо­вуючи Ісуса: «Учителю, що маю зробити, аби успадкува­ти вічне життя?» Він же відповів йому: «Що в Законі написано? Як чи­таєш?» Той у відповідь сказав: «Любитимеш Господа Бога свого всім серцем своїм, і всією душею своєю, і всією си­лою своєю, і всією думкою своєю, і ближнього свого, як самого себе». Сказав же йому: «Правильно ти відповів. Роби це – і житимеш!» А той, бажаючи виправдати себе, запитав Ісуса: «А хто є моїм ближнім?» На це Ісус сказав: «Один чоловік сходив з Єрусали­ма в Єрихон і попався розбійникам, які його пограбу­вали й завдали йому ран, та відійшли, залишивши його ледь живим. Та випадково тією дорогою сходив один священник і, побачивши його, обминув; так само і левит, прийшовши на те місце, поглянув – і оминув. А якийсь самарянин, який ішов дорогою, наткнувся на нього і, по­бачивши, змилосердився. Він підійшов, перев’язав його рани, поливши на них олії та вина, посадив його на влас­ну худобину, привіз до постоялого двору й попіклувався про нього. А другого дня, вийняв два динарії, дав влас­никові господи та сказав: “Попіклуйся про нього, а якщо більше витратиш, то віддам тобі, коли повертатимуся”. Хто з цих трьох, на твою думку, виявився ближнім тому, який попався розбійникам?» Він відповів: «Той, хто вчинив милосердя над ним!» Тож сказав йому Ісус: «Іди і ти чини так само».  Слово Господнє.

МОЛИТВА ВІРНИХ

В Євангелії Ісус нагадує про необхідність любові до ближнього, а притча про милосердного самарянина стала символом любові в усьому світі; в дусі цієї любові вознесімо до Господа наші прохання:

1. Молімося за Святішого Отця, щоб світ почув його голос і всі людські серця відкрилися для Христа.

2. Молімося за матерів, чиї діти боронять Батьківщину або загинули у війні — щоб Господь дарував їм духовну силу, мир серця та надію.

3. Молімося за всіх скривджених, щоб завжди поряд з ними знаходились добрі, охочі допомогти, люди.

4. Молімося за благодійні організації, щоб їм не бракувало матеріальних засобів і людей, які прагнуть працювати для блага ближніх.

5. Молімося за померлих наших братів та сестер, щоб Господь зі свого милосердя обдарував їх Небесним Царством.

6. Молімося за нас, щоб ми не тільки нікому не завдали кривди, але й не забували чинити добро.

Господи Ісусе, Ти, як милосердний самарянин, схиляєшся над грішниками, смиренно просимо Тебе: вислухай наші молитви і допоможи нам бути добрими і милосердними до наших ближніх. Котрий живеш і царюєш на віки вічні.

МОЛИТВА НАД ДАРАМИ

Господи, прийми Тобою встановлену жертву † і святими тайнами, які  ми звершуємо як Твої  слуги, * доверши в нас справу спасіння та освячення. Через Христа, Господа нашого.

Префація звичайна № 40-45.

АНТИФОН НА ПРИЧАСТЯ

Благий Господь до того, хто Його чекає; * до душі, яка Його шукає. (Пл. Єр 3, 25)

МОЛИТВА ПІСЛЯ ПРИЧАСТЯ

Всемогутній Боже, вчини, щоб участь у цьому таїнстві втамувала голод і спрагу нашої душі * та перемінила нас у Христа, котрого ми прийняли. Котрий живе і царює на віки вічні.