Cвяті Косьма і Дем’ян

Народилися вони в ІІІ столітті, мешкали в Кирі на теренах Сирії. Їхній батько, язичник-грек, доволі рано помер; мати ж, Теодотія, була побожною християнкою й визнана святою.

Традиція описує Косьму й Дам’яна, братів-близнюків, як майстерних лікарів. Завдяки цій професії спільнота оточувала їх великою пошаною; а за те, що брати особливо піклувалися про хворих бідняків, із яких ніколи не брали платні, їх прозвали безсрібниками. Лікуючи тіло, вони не забували також про душу і багатьох пацієнтів привели до Христа.

У часи переслідування за імператора Діоклетіана святих Косьму й Дам’яна заарештували. Аби змусити зректися віри, їм завдавали тяжких тортур, а потім стратили. Загинули брати на межі ІІІ й ІV століть у Кирі, де їх і поховали. На їхніх могилах відбувалися чудеса зцілення, тому культ швидко розійшовся по всьому християнському світі – не лише на Сході, а й на Заході.

Святих особливо вшановував імператор Юстиніан І (517–527), який за їхнім заступництвом отримав зцілення. На честь братів-лікарів він збудував у Константинополі дві святині. Нині реліквії святих мучеників зберігаються в базиліці Косьми і Дам’яна в Римі та в амальфському соборі. Імена Косьми і Дам’яна згадані в І Євхаристійній молитві Римського канону.

Зображають Косьму і Дам’яна як молодих людей, вбраних у багату одежу, інколи біля хворого або під час мучеництва. Їхні атрибути – лікарське приладдя, скриньки з мазями, знаряддя тортур або пальмова гілка.

Покровителі Флоренції, лікарів, аптекарів, фармацевтів, хірургів, дантистів, акушерів, хіміків, медичних факультетів. Заступники незрячих і хворих на рак, захисники від епідемій.