Блаженний Вікентій Євген Босілков
Вікентій (Євген) Босілков народився 16 листопада 1900 року в місті Белене (Болгарія) у багатодітній католицькій родині. У 1911 році, у віці 11 років, розпочав навчання в семінарії пасіоністів в Ореші, де відкрив своє покликання до чернечого життя.
У 1913 році продовжив навчання в Русе, а згодом — у Бельгії та Нідерландах. У 1919 році вступив до новіціату пасіоністів у бельгійському місті Ере, прийнявши чернече ім’я Євген від Пресвятого Серця Ісуса. У 1920 році склав перші обіти, а в 1923-му — довічні.
25 липня 1926 року отримав священничі свячення в Русе. У 1927 році вирушив до Рима, де продовжив навчання в Папському східному інституті, поглиблюючи знання з історії Болгарської Церкви.
2 січня 1932 року захистив докторську дисертацію на тему «Болгарська унія з Римською Церквою в першій половині XIII століття».
Після повернення до Болгарії служив у Русе, був секретарем єпархії та настоятелем парафії. У 1934 році отримав призначення до парафії в Бърдарському Герані, де залишався до 1946 року.
Серед місцевого населення Євген розгорнув активну душпастирську діяльність, спрямовану на поглиблення віри, розвиток релігійної та культурної освіти й налагодження єдності між християнами. Він катехизував дітей, молодь і дорослих, дбав про духовне та суспільне життя парафії. Під час Другої світової війни не припиняв своєї діяльності та допомагав рятувати євреїв від переслідувань і депортації.
26 липня 1947 року Папа Пій XII призначив його єпископом Никополя. Єпископське введення відбулося 7 жовтня того ж року. У своєму служінні він був взірцем доброго пастиря: відвідував парафії, підтримував особистий зв’язок із вірянами та сумлінно виконував свої обов’язки. Попри численні справи, не полишав духовного життя і мав особливу любов до Пресвятої Діви Марії.
Єпископ не залишив своїх вірян навіть перед загрозою смерті з боку комуністичного режиму. Він не відповідав ненавистю на ненависть, але не боявся свідчити правду та відстоювати свободу Церкви.
16 липня 1952 року його заарештували. Після судового процесу, організованого комуністичною владою, 3 жовтня засудили до смертної кари. Єпископа піддавали моральному й фізичному насиллю, однак він залишився вірним Христу та Церкві. Його розстріляли 11 листопада 1952 року о 23:30 у Софійській центральній в’язниці. Тіло поховали в невідомій спільній могилі.
Папа Пій XII згадав про переслідування Церкви в Болгарії та єпископа Євгена Босілкова в енцикліці Orientales Ecclesias, оприлюдненій 15 грудня 1952 року.
15 березня 1998 року Папа Йоан Павло II проголосив Вікентія Євгена Босілкова блаженним.
Зображується у вбранні пасіоністів, використовують фотографії.
