6 листопада 2026 року під час вечірні в катедральному соборі Монтевідео Святіший Отець закликав духовенство, богопосвячених осіб і семінаристів Уругваю відновлювати близькість із Христом, щоб свідчити про Його любов своїм життям. Він також заохотив єпископів усього світу організовувати дні молитви й посту за нові покликання до священства та богопосвяченого життя.
Про це повідомляє Vatican News.
«Через Хрещення Христос зробив нас учасниками Свого життя і закликає зростати в уподібненні до Нього, аж доки ми не навчимося дивитися, слухати й любити так, як Він», – сказав Папа Лев XIV, розпочинаючи проповідь під час вечірні в катедральному соборі Непорочного Зачаття та святих Филипа і Якова в Монтевідео. Згадуючи історію собору, зокрема купіль, у якій прийняв Хрещення національний герой Уругваю Хосе Гервасіо Артіґас, він наголосив, що саме благодать Хрещення становить основу християнського життя та покликання наслідувати Христа.
Серце, яке уподібнюється до того, що любить
Роздумуючи над 134-им псалмом, який прозвучав під час вечірні, Папа застеріг від ідолопоклонства, наголосивши, що людина поступово уподібнюється до того, на що покладає свою надію. Цю думку він пов’язав зі словами Ісуса про скарб і серце. «Люди створювали ті образи й зрештою ставали схожими на них. Таким є людське серце: поступово воно набуває форми того, що любить і на що покладає свою надію. Саме тому каже нам: “Бо де твій скарб, там буде і твоє серце” (Мт 6, 21)», – пояснив Лев XIV.
Це застереження стосується і тих, хто присвятив себе Господу: навіть у церковному служінні можна непомітно зосередитися на власних досягненнях, визнанні чи прагненні все контролювати. Натомість справжня вірність покликанню передбачає постійне повернення до Христа. На противагу безмовним ідолам Святіший Отець представив живого Бога, Який бачить людські страждання і чує благання свого народу. Втілення Божого Сина стало найповнішим об’явленням цього співчуття. «А коли Божий Син став людиною, це Боже співчуття виявилося в людському обличчі, в очах, вухах і руках, таких самих, як наші. Ісус підвів погляд на Закхея, що ховався серед гілок дерева. Він вислухав Вартимея, хоча багато хто хотів змусити його замовкнути. Він простягнув руку, щоб доторкнутися до прокаженого, і благословив дітей, які підходили до Нього. З Його уст лунало слово, що виганяло демонів, а з хреста – благання про прощення для Його катів», – сказав Папа. Ці євангельські приклади, за його словами, вказують на шлях наслідування Христа: бути уважними до інших, чути їхні потреби та виявляти милосердя.
Служіння, в якому залишаються сліди любові
Святіший Отець звернувся до багаторічного служіння священників і богопосвячених осіб, наголосивши на його плодах. «Ваші очі бачили, як зростали цілі покоління, і помічали безліч непомітних для інших сліз. Ваші вуха приймали довірливі зізнання, які важко було вимовити. Скільки людей входили до сповідальниці зі страхом, а виходили радісними від отриманого прощення! Те саме можна сказати і про ваші руки, які стільки разів підносили Христове Тіло, доглядали хворих, готували їжу або підтримували тих, хто вже не міг ходити. Через харизму ваших Згромаджень ці руки доносили до багатьох людей Божу ніжність», – сказав Лев XIV.
Папа також відзначив красу старості, позначеної відданим служінням ближнім: «Деякі з них несуть на собі сліди віку та праці. Які ж прекрасні руки, що постаріли, творячи добро!». Посилаючись на Послання апостола Якова, Святіший Отець нагадав, що випробування віри породжує витривалість. Він закликав залишатися з Христом і в хвилини труднощів, коли праця здається марною, сили слабшають або доводиться починати все спочатку, адже саме так дозріває духовне життя.
Блаженний Хасінто Вера – свідчення життя, сформованого молитвою
Як приклад життя, сформованого молитвою та близькістю з Богом, Папа навів постать блаженного Хасінто Вери, першого єпископа-ординарія для Уругваю, похованого в катедральному соборі Монтевідео. Він згадав його місіонерське служіння дорогами цього краю, турботу про бідних та душпастирську працю. Лев XIV процитував свідчення черниці, яка багато років знала блаженного і, згадуючи його простоту в розмові та ході, зауважила: «Достатньо було поглянути на нього, щоб скласти враження, ніби він постійно перебуває в молитві».
Цю духовну поставу Папа назвав плодом глибоких стосунків із Богом, які відображалися в усій поведінці блаженного. «Стосунки з Богом сформували його обличчя, його жести, його спосіб бути з іншими. Той, хто наближався до нього, відчував у ньому щось від доброти Христа ще до того, як почув бодай одне слово з його проповіді», – наголосив Святіший Отець. Приклад блаженного Хасінто Вери засвідчує, що переконливість євангельської проповіді народжується передусім із життя, сповненого молитви та уподібнення до Христа.
Євангелізація через свідчення та молитву за покликання
«Ось одна з таємниць євангелізації: бути схожими на Того, Кого ми проповідуємо», – сказав Папа, звертаючись до теми місії Церкви в Уругваї, де багато людей мало знають Ісуса Христа, а чимало молодих виросли далеко від церковного життя. За таких обставин саме свідчення християн може відкрити іншим Божу любов. «Нехай те, як ми дивимося на інших, слухаємо їх і наближаємося до тих, хто страждає, пробуджує в них запитання: “Звідки народжується така любов?”. І нехай, коли ми говоритимемо їм про Ісуса, вони зможуть відкрити в наших словах того самого Господа, чию доброту, попри нашу убогість, вони вже почали відчувати через нас», – побажав Лев XIV.
Як приклад сили спільної молитви Папа навів досвід Уругваю. У 2024 році у міжєпархіальній семінарії не було жодного нового кандидата, тож вірні почали збиратися на дні молитви та посту, благаючи Господа послати робітників на Його жнива. Сьогодні кілька молодих людей уже розпочали шлях до священства та богопосвяченого життя. «Яка ж радість знати, що й надалі з’являються великодушні відповіді на любов Христа! Від щирого серця дякую всім, хто підтримував це благання, і заохочую їх не занепадати духом та наполегливо продовжувати. Розпізнавайте в цих плодах свідчення того, що наш Бог вислуховує молитву Свого народу», – сказав Святіший Отець.
Звертаючись у цьому контексті до єпископів усього світу, Лев XIV закликав наслідувати цей досвід. «Я також хотів би, щоб цей досвід Уругваю, – сказав він, – знайшов відгук у всій Церкві. З цього катедрального собору в Монтевідео я закликаю своїх братів-єпископів з усього світу організовувати у своїх дієцезіях дні молитви та посту за зростання покликань до священства та богопосвяченого життя. Нехай парафії, сім’ї та чернечі спільноти єднаються в цій молитві, і нехай приклад цієї землі надихне багатьох інших молитися з такою самою довірою!».
Зберігати близькість із Христом і єдність у Святому Дусі
Наприкінці проповіді Лев XIV звернувся до семінаристів, новиків і новичок, заохочуючи їх черпати натхнення з досвіду тих, хто вже багато років іде шляхом богопосвяченого життя. «Погляньте на тих, хто перед вами пройшов шлях посвяти: дивіться на їхні натруджені руки, на їхню витривалу любов, на те, як вони будують свої стосунки з Ісусом. Навчіться в них близькості з Господом», – сказав Святіший Отець. А тих, хто вже багато років виконує служіння або живе у богопосвяченому стані, Папа закликав не занедбувати тишу молитви, слухання Божого слова та зустрічі з Христом у Євхаристії, адже саме в цій близькості оновлюється любов, що спонукала їх присвятити Йому своє життя.
Повертаючись до образу бездиханних ідолів із псалма, Лев XIV нагадав про воскреслого Христа, Який дмухнув на учнів зі словами: «Прийміть Духа Святого» (Ів 20, 22). Святий Дух оживляє людину й об’єднує всіх в одне тіло. Тому Папа закликав духовенство та богопосвячених осіб дозволити Йому провадити себе, зберігаючи єдність навіть у випробуваннях. «Навіть якщо іноді вас розділяють багато кілометрів, підтримуйте одне одного й завжди залишайтеся в сопричасті з Наступником святого Петра, який також потребує підтримки ваших молитов», – попросив Святіший Отець.
На завершення Папа ввірив присутніх заступництву Пресвятої Богородиці – Nuestra Señora de los Treinta y Tres (Богородиці Тридцяти Трьох), покровительки Уругваю. Він нагадав, що саме в Її лоні сформувалося людське обличчя Христа, через яке світ пізнав Божу любов, і попросив Марію допомогти всім зберігати серце близько до Її Сина, щоб наприкінці земного життя з довірою віддатися в Його руки.
