18 вересня 2026 року в базиліці Святого Йоана на Латерані, катедральному соборі Римської дієцезії, відбулася зустріч, яка зібрала представників 334 парафій та ознаменувала початок нового душпастирського року в дієцезії. Під час зустрічі Папа оголосив про початок процесу беатифікації засновника дієцезіального Карітасу. Єпископ Риму закликав спільноту дієцезії будувати вільні та примирені громади, зустрічаючи Христа, а також служити місту як «місцю місії».
Про це повідомляє Vatican News.
Святіший Отець вказав на приклад цього священника як орієнтир для справжньої та конкретної душпастирської діяльності: «Дарунок, який він робить нашому шляху, не полягає насамперед у діяннях, які він здійснив: о. Луїджі, перш ніж щось будувати, хотів “побачити”. У 1969 році він доручив провести дослідження релігійності римлян, бо розумів, що не може бути втілення послання без слухання реальності. У своєму останньому виступі, за кілька тижнів до смерті, о. Луїджі сказав своїм співробітникам: “Розпізнання полягає в цьому запитанні: Господи, де Ти?”».
Дарувати містові надію
Промова, яку виголосив Папа, була ємною та багатогранною і розгорталася на основі уривка з Євангелії від Івана, прочитаного на початку Асамблеї, про зустріч Марії Магдалини з воскреслим Ісусом біля гробу. Ця зустріч символізує «тривожний пошук надії», який відчувається у місті. За словами Лева XIV, «у Римі багато людей, які щоранку починають все наново», розриваючись між розгубленістю тих, хто вже не може знайти Господа, та багатством тих, хто «щедро трудиться в євангелізації та милосерді», спонукуваний «глибокою радістю, що народжує спільноту». «Саме звідси має починатися кожна душпастирська діяльність: не стільки запитуючи себе, “що” робити, скільки “кого” і “як” зустріти. У наших спільнотах можна залишатися анонімним, невидимим і незрозумілим, або ж бути поміченим, пізнаним і покликаним на ім’я. А той, хто справді зустрічає Христа, як Марія Магдалина, відчуває, як наповнюється серце, і тоді не може стояти на місці, а біжить і йде звіщати», – наголосив Єпископ Риму.
Не програма, а метод
Папа пропонує своїй дієцезії не «нову душпастирську програму», а метод: «душпастирську оцінку», яка охоплює всю спільноту, а також тих, хто не бере участі в її житті і дивиться на події ззовні. Насамперед це метод, який «не вимагає робити більше», а дозволяє «робити краще». «Проводити перевірку у світлі Святого Духа означає зупинитися, переосмислити те, що відбулося, побачити, що принесло плоди, зрозуміти, що не спрацювало, і разом шукати причини цього. Словом, це означає шукати істину», – пояснив він.
Рим – місце місії
Папа вказав на чотири кроки, або, краще сказати, «напрямки уваги», необхідні для здійснення такої перевірки: перший – «зустріти Христа і допомагати іншим Його зустріти», адже Церква існує не «для самої себе». Другий – формувати «нові, вільні та примирені спільноти», в яких люди почуваються «прийнятими, цінованими та співвідповідальними». Далі, третій напрямок: «жити в місті та служити йому». «Рим – це не байдужий фон для наших громад: це місце нашої місії», – сказав Святіший Отець, вказуючи на четвертий аспект, яким є формування Божого люду до «зрілої віри, здатної втілюватися у конкретні життєві рішення та служіння».
Священники – чоловіки, які вміють слухати та приймати
Наступне міркування Папа присвячує «священникам, яких потребує Рим»: чоловіків, які слухають і розпізнають, перш ніж відповідати та приймати рішення; чоловіків, які залишаються «перед Господом», щоб вести інших до справді живої зустрічі з Ним; священників, які щодня віддзеркалюють своє покликання. «Священник не зосереджує на собі всю відповідальність. Він визнає харизми, формує сумління, уможливлює співвідповідальність мирян: не через брак сил, а через вірність природі Церкви. Громада, в якій усе залежить від пароха, є крихкою, а очолювати не означає робити все. Це означає творити сопричастя, цінувати енергію інших, поєднувати людей і реалії, берегти єдність», – сказав Лев XIV, наголошуючи на тому, що парафії повинні бути частиною життя своїх мікрорайонів, уникаючи «зосередження на самозбереженні». У цьому контексті Єпископ Риму нагадав священникам про дар братерства, який слід плекати.
Вдячність Папи
Підсумовуючи, Святіший Отець подякував усій дієцезії: тим, хто «у тиші підтримує Рим своїм заступництвом», і тим, хто зустрічає його щодня «у школах, лікарнях, притулках, на передмістях». Бо «добро не здіймає галасу»: про нього знає Бог, і його визнає Папа. Звідси й заключне запрошення Лева XIV шукати Ісуса без страху, бо «Господь дозволяє зустріти себе тим, хто ще має відвагу Його шукати».
