Роздуми Святіших Отців про теракти 25-річної давнини та неодноразові заклики до миру та примирення. Адже навіть перед обличчям невимовного жаху зло та смерть не мають останнього слова.
Про це повідомляє Vatican News.
11 вересня 2001. Сполучені Штати Америки щойно зазнали чотирьох самогубних терактів, які в різних регіонах країни призвели до майже трьох тисяч жертв. Йоан Павло II перебуває в Кастель-Гандольфо: дізнавшись про це по телефону від директора пресслужби Святого Престолу Хоакіна Наварро-Вальса, глибоко вражений тим, що сталося, він негайно заглиблюється в молитву у каплиці Апостольського палацу. Потім він надсилає телеграму зі співчуттям та словами солідарності президенту США Джорджу В. Бушу. Шість рядків, написаних друкованими літерами – офіційним шрифтом, – але слова, обрані Папою Войтилою, є глибоко людськими і виражають біль усього світу: Святіший Отець говорить про «невимовне жахіття», називаючи терористичні атаки «нелюдськими», а той історичний момент – «темним і трагічним».
Наступного дня – середа, і на площі Святого Петра відбувається загальна аудієнція. За бажанням Єпископа Риму ніхто не аплодує, віряни зберігають стриману тишу. «Вчора був темний день в історії людства, жахлива образа людської гідності», – каже Йоан Павло II, а потім ставить запитання, яке звучить у серцях усіх: «Як можуть траплятися такі випадки звірячої жорстокості?». Відповіддю на це, веде далі він, є Христос – основа надії, Той, хто не дозволяє, щоб «зло і смерть мали останнє слово».
Не помста, а єдність і діалог
Тим часом, у ті самі години в Римі триває 180-а звичайна Генеральна капітула Ордену святого Августина. У ній бере участь також отець Роберт Френсіс Превост, американець, майбутній Лев XIV, якого 14 вересня, у день його народження, оберуть генеральним пріором. Отже, саме йому випадає 21 вересня очолити заключну Святу Месу в храмі Санта-Марія-дель-Пополо: «Ми не можемо не згадати трагічні події, які 11 вересня потрясли Сполучені Штати, – сказав він у проповіді. – Насильство, яке світ побачив минулого тижня у Сполучених Штатах, є трагічним проявом цілої низки проблем, що загострюються всюди. Ненависть і насильство будуть і надалі зростати, доки існуватимуть люди, змушені жити в крайній бідності, гноблені різними формами несправедливості». «Й у той час, коли багато хто прагне помсти, – підсумував проповідник, – августинці повинні свідчити Євангеліє та його цінності єдності, діалогу, миру та примирення».
Жорстокість тероризму перемагається Любов’ю
Минає рік, а заклики Йоана Павла II до миру лунають безперервно. 11 вересня 2002 року – середа, і під час загальної аудієнції Папа згадує «жорстокий теракт», що стався дванадцять місяців тому, обвал Веж-близнюків, життя багатьох невинних людей, які загинули під завалами. З упевненістю Святіший Отець наголошує, що «тероризм є і завжди залишатиметься проявом нелюдської жорстокості» і що «пригноблення, збройне насильство, війна – це вибір, який сіє і породжує лише ненависть і смерть». «Лише розум і любов є дієвими засобами для подолання та вирішення протиріч між людьми та народами», – підсумував він.
Мужність трудитися заради миру
Прохання про мир, яке підносив Кароль Войтила, знайшло своє продовження в молитві його наступника Бенедикта XVI. 20 квітня 2008 року під час Апостольської подорожі в США Йозеф Ратцінгер відвідав Ґраунд-Зіро. Там, де колись височіли Вежі-близнюки, тепер – глибока яма, немов метафора безодні зла. Але навколо – будівельний майданчик, символ надії, що відроджується і відновлює. У тиші Папа запалив свічку на згадку про жертв; потім став на коліна і попросив Господа «принести мир у світ, сповнений насильства», та дарувати людству «мудрість і мужність, щоб невтомно трудитися заради світу, в якому справжній мир і любов пануватимуть між народами та в серцях усіх людей».
Кожне людське життя є цінним
Через три роки, 11 вересня 2011 року, у десяту річницю терористичних атак, Бенедикт XVI надіслав листа голові Американської єпископської конференції архиєпископу Нью-Йорка Тімоті Долану, якого в лютому наступного року було призначено кардиналом. Згадуючи «жорстокий теракт», що стався десять років тому, він назвав його «трагедією… яка стала ще тяжчою через те, що її виконавці стверджували, ніби діють в ім’я Бога». Тому він рішуче закликав «однозначно заявити, що жодні обставини ніколи не можуть виправдати терористичні акти. Кожне людське життя є цінним в очах Бога, і слід докласти всіх зусиль, щоб сприяти поширенню у світі справжньої поваги повсюди до невід’ємних прав та гідності окремих людей і народів».
Біль, відчутний на дотик, що взиває до неба
Папа Франциск також побував на Ґраунд-Зіро, що тепер є меморіалом, який складається з двох наповнених водою водойм, що за розмірами відповідають фундаментам Веж-близнюків. На їхніх краях викарбувані імена 2974 жертв 90 різних національностей. Під час міжрелігійної зустрічі, що відбулася тут 25 вересня 2015 року, Святіший Отець охарактеризував теракти 11 вересня як «безглуздий акт руйнування» і говорив про «відчутний», роздираючий біль, який «приголомшує і волає до неба». Вода, що тече у водоймах, як сказав Хорхе Маріо Берґольо, «нагадує про всі ті життя, які потрапили під владу тих, хто вірить, що руйнування – це єдиний спосіб вирішення конфліктів». Але «логіка насильства, ненависті, помсти може спричинити лише біль, страждання, руйнування, сльози». Натомість життя «завжди приречене на перемогу над пророками руйнування, над смертю», бо «примирення та єдність переможуть ненависть і розбрат». «Просімо в неба дарувати нам силу присвятити себе справі миру, – завершив Єпископ Риму. – Миру в цьому великому світі, який Бог дав нам як дім для всіх і для кожного. Лише мир».
Ніколи більше одні проти одних!
Щодо миру «ми не можемо залишатися байдужими та нейтральними», — ще раз скаже Папа Франциск 11 вересня 2021 року. Приводом для цього стане Міжконфесійний форум G20, що відбувався в Болоньї на тему «Час зцілення – мир між культурами, взаєморозуміння між релігіями». У посланні до учасників Папа ще раз наголосив: «Не нейтральні, а на боці миру! Ми закликаємо до ius pacis, як до права всіх на врегулювання конфліктів без насильства». І підсумував: «Ніколи більше війни, ніколи більше проти інших, ніколи більше без інших!», бо зрештою «молодь та історія судитимуть нас за це».
