З 19 до 21 червня у Шаровечці, поблизу Хмельницького, відбулися Дні Нового Покоління, які об’єднали підлітків Кам’янець-Подільської дієцезії. Чому сучасній молоді важко залишатися християнами у своєму оточенні, як півтори години адорації можуть стати улюбленим пунктом програми та чому щирість – це сміливий вибір? Про це, а також про особливу «анатомію» цьогорічної зустрічі розповів її організатор, отець Микола Бистрицький.
Отче Миколо, у Шаровечці відбулися Дні Нового Покоління, які зібрали підлітків Кам’янець-Подільської дієцезії. Розкажіть, будь ласка, як виникла ідея саме так назвати цю подію?
Річ у тім, що слово «підлітки» ніби вносить певну класифікацію чи поділ. Організаторам заходу йшлося про те, щоб, зустрічаючись із цими молодими людьми, наголосити не на тому, що вони просто чергові підлітки, а саме на тому, що вони – надія. Що вони, можливо, по-іншому дивляться на світ і життєві обставини, мають інші звички, виховання тощо. Але це не означає, що вони гірші чи кращі, це просто означає, що вони – нове покоління. І їм треба вчитися жити.
Тому в ці дні, з одного боку, була можливість відпочити й перевести подих, а з іншого – це був час формаційної зустрічі. Попри те, що вони – нове покоління і, можливо, десь не знають, як вчинити в тій чи іншій ситуації, вони можуть зробити добрий вибір уже сьогодні на користь свого прекрасного майбутнього.
Чи можете сказати, в чому особливість цього нового покоління?
Особливістю я назвав би палкіший пошук ідеалів. Моє особисте спостереження полягає в тому, що для цього нового покоління добре батьківське виховання чи близькість батьків ще важливіші, ніж свого часу були для нас. Автентичний, правдивий авторитет для них критично важливий, адже вони дуже шукають правди. Водночас вони розгублені, бо кожна інстаграм-сторінка пропонує свою «правду». А кому довіритися? На рівні підсвідомості ти й сам цього не розумієш.
Яка тема супроводжувала учасників Днів Нового Покоління цього року? Чому було обрано саме її та яке послання вона несла молодим людям?
Тема називалася «Анатомія щирості». Чому саме вона? Минулого року під час роботи в групах та на обговореннях часто звучали репліки, які вказували на те, що цьому молодому поколінню мегаважко залишатися християнами у своєму оточенні. Відповідно, це завжди виливається у спокусу десь із кимось «підтусувати», зреагувати не так, як личить християнину, тощо. Тобто це була така непряма вказівка на те, що наша молодь мусить постійно готувати собі якісь маски.
Натомість цьогорічна тема розкривала проблему цих масок, важливість щирості та її перевагу. І, знову ж таки, вона акцентувала увагу на тому, що віра й християнство – це привілей, а не вирок.
Хто стоїть за організацією Днів Нового Покоління? Розкажіть, будь ласка, про людей, які допомагали готувати цю подію.
Якщо коротко, то організацією заходу займалося Дієцезіальне душпастирство молоді Кам’янець-Подільської дієцезії. Причому в дуже широкому значенні: починаючи від священників і закінчуючи активною молоддю, яка ще минулого року, можливо, була учасником Днів Нового Покоління, а сьогодні вже бере активну участь в організації та служить іншим.
Що для Вас було найважливішим у цих днях? Що Ви хотіли, щоб учасники досвідчили, почули та забрали із собою після завершення зустрічі?
Відверто кажучи, у нас не було прагнення, щоб учасники обов’язково зазубрили якесь одне конкретне правило. Програма охоплювала дуже широкий спектр. Були візуальні елементи, які червоною ниткою проходили через усю зустріч – наприклад, маски. Один із пунктів програми передбачав розмальовування маски. З одного боку, її треба було зобразити такою, якою ти бачиш саму себе і якою хотіла б бути – тобто відобразити правду про себе. З іншого боку, на масці треба було написати чи намалювати те, як тебе бачать люди, якою ти себе їм показуєш.
Потім був наступний етап – своєрідна гра: молодь одягала ці маски, а інші мали відгадати, чи це правдиве обличчя, чи лише створений образ. Такий собі прикольний експеримент. Ну і у фіналі, на завершальній урочистій недільній Святій Месі, ми приносили ці свої маски Богові під час процесії з дарами. Тобто ця лінія трималася до кінця.
Але, крім того, було багато інших пунктів програми, розрахованих на те, що якщо комусь не відгукнеться тема масок, він знайде щось інше. Було багато можливостей просто поговорити, зробити спільні фото, пограти в ігри. Проводилися дуже серйозні конференції, а також зустрічі з фізичними вправами – для кращого запам’ятовування та розрядки.
Була й досить тривала адорація – півтори години. Погодьтеся, для підлітків сидіти на адорації півтори години здається чимось захмарним. Але переважна більшість провела цей час дуже зосереджено, глибоко, і потім у відгуках писали, що це був один із найважливіших і найглибших моментів для них.
Тому ми не ставили всі ставки на щось одне. Ми намагалися дивитися на молодь комплексно, щоб уся програма трималася однієї теми, але кожен зміг знайти в ній щось особисто для себе.
Чи був під час Днів Нового Покоління якийсь особливий момент, який Вас зворушив або запам’ятався найбільше?
Був дуже зворушливий і важливий момент. Ми не підбирали Літургію Слова спеціально для цих днів, а просто використовували ті читання, які Церква пропонувала за календарем. І якщо подивитися, сама тема «Анатомія щирості» акцентувала увагу на цінності щирості, цінності цієї молоді як такої, їхнього вибору та християнського підходу до життя.
І ось у Євангелії, що припало на урочисту завершальну Святу Месу, Ісус говорить дуже виразно й коротко: «Не бійтеся, ви вартісніші за багатьох горобців». Тобто, з одного боку, ми тут намагаємося щось пояснити, розповісти, подбати, а Ісус підкреслює, що ми самі себе часто так сильно знецінюємо, ніби якісь пташки важливіші за нас. А Він показує: «Я про них дбаю, а ви – набагато цінніші». І додає: «Не бійтеся». Для мене це стало особливим знаком того, що ми йдемо правильною дорогою.
Продовжіть речення: «Для мене Дні Нового Покоління вдалися, якщо…»
Для мене Дні Нового Покоління вдалися, якщо вони відбулися.
Розмовляла с. Уршуля Бистрицька SCM.
Фото: Вероніка Нікандрова.
