Після молитви «Зустріч зі Святим», яка відбулася у Львові 2–3 травня, Апостольський нунцій в Україні архієпископ Вісвальдас Кульбокас та головний спікер події Марцін Зелінський, який приїхав із Польщі, поділилися своїми враженнями та думками про зустріч.
Розмова з Вісвальдасом Кульбокасом, Апостольським нунцієм в Україні.
Ваше Високопреосвященство, поділіться, будь ласка, Вашими враженнями від цієї події.
Головне моє враження – це атмосфера молитви. Коли ми виділяємо час на молитву, щоб слухати конференції, це дає нам можливість побути в діалозі з Духом Святим, Ісусом Христом і Богом Отцем. Я дуже вдячний за цю можливість, тому що, думаю, якщо це добре для мене, то це добре і для всіх.
Ми не маємо можливості щодня проводити такі зустрічі, і це потребує багато зусиль і часу. Тому я дуже вдячний Богу і організаторам, що змогли таку зустріч зробити. Ми приїжджаємо і, як вчора було підкреслено, хочемо бути дітьми Божими, щоб Він керував нами. Це головний намір цієї зустрічі. І тоді ми як діти Божі кажемо: «Слава Тобі, Господи!».
Чи варто продовжувати такі зустрічі? Яка їхня цінність?
Їхня цінність полягає в тому, що не всі люди – і віруючі, і невіруючі – обирають саме такий спосіб молитви. Тут більше енергійна молитва з сучасними піснями. Хтось може обрати природу, хтось – тишу. Тобто це для тих, хто прагне такої молитви. Я би радив навіть тим, хто любить тишу, час від часу приходити на такі молитви. Такі зустрічі не лише варто продовжувати, але, якщо буде можливість, варто регулярно, періодично організовувати. Для всіх – і для тих, хто вперше зустрічається з Ісусом, і для тих, хто зустрічається з Ним щодня. Ми всі потребуємо нового життя. Навіть наша молитва сьогодні не є такою, якою була вчора. Вчора була вчорашня молитва.
Сьогодні я приходжу до Господа і маю в певному сенсі забути, як молився вчора, і почати заново. Це нове життя. Такі зустрічі дають саме такий настрій для молитви – щоб вона завжди була живою, новою і молодою.
Розмова з Марціном Зелінським.
Поділіться, будь ласка, з якими думками й очікуваннями ви їхали в Україну на цю подію? Чи не відчували страху?
Особисто я дуже чекав цього приїзду. Думаю, що ці два дні показали, наскільки сильно Бог торкався людей. Було багато свідчень, і чимало людей могли б розповісти, як Господь діяв у їхньому житті протягом обох днів.
Ми щасливі. Повертаємося з радістю і вже чекаємо наступної нагоди, коли зможемо знову відвідати вас і разом молитися.
Що ви найбільше хотіли передати під час цього перебування — через конференцію і молитву?
Першою думкою, якою я ділився вчора, була тема молитви – те, що нам потрібно навчитися молитися, дозволяючи Богові перемінювати наше життя. Бо тільки тоді, коли Бог змінює нас, ми можемо виходити до інших і бути Його свідками.
Іноді ми намагаємося свідчити без живої зустрічі з Ісусом – але це неможливо й не приносить плоду. Натомість, коли ми справді переживаємо зустріч із живим Богом, природно хочеться ділитися цим з іншими.
Тому протягом цього вікенду ми, по-перше, проповідували Слово, а по-друге – молилися, щоб люди мали такий досвід. І я вірю, що багато з тих, хто сьогодні звідси поїхав, будуть ділитися Євангелієм там, куди повернуться – у своїх домівках і на роботі.
Якби ви мали можливість сказати щось усім людям в Україні, щоб це почули всі – що б це було?
Сьогодні, коли ми молилися за Україну, я мав у серці переконання, що Бог хоче сказати всім українцям: ви не сироти. У вас є люблячий Отець на небі, який називає вас своїми синами і дочками.
Я вірю, що це послання для всього українського народу: у вас є Отець на небі, ви – Його улюблені діти. І я переконаний, що це може справді багато змінити в житті цього народу.
Розмовляла с. Уршуля Бистрицька SCM
