Під час зустрічі із учасниками Національного з’їзду вчителів католицької релігії Святіший Отець запевнив, що Церква супроводжує вчителів та посилає їх як «служителів світу виховання, хореографів надії, невтомних шукачів мудрості, надійних творців проявів краси».
Про це пише Vatican News.
В суботу, 25 квітня 2026 року, Папа Лев XIV прийняв на аудієнції у Ватикані учасників Національного з’їзду вчителів католицької релігії. Насамперед, він подякував присутнім за те цінне служіння, яке вони виконують в школі.
Праця педагогів є вимогливою
Папа відзначив, що їхня «праця є вимогливою, часто тихою й непомітною, але водночас дуже важливою для розвитку багатьох дітей, підлітків та молоді». За словами Святішого Отця, релігійний вимір «є складовою частиною людського досвіду і не може бути поставлений на другий план у процесі виховання нових поколінь» (CEI, Пастирська нота. Викладання католицької релігії: лабораторія культури та діалогу, 11 грудня 2025 р.). В цьому контексті Папа пригадав слова святого Августина, який говорив про «внутрішній пошук, з яким у людині завжди пов’язані великі запитання життя, стосунки з Богом, зі створінням та з іншими, завдяки чому спрага нескінченності, притаманна кожній людині, може стати силою для плекання миру, для оновлення суспільства та для подолання його суперечностей».
Висвітлювати актуальне вчення Церкви
Єпископ Риму підкреслив, що служіння вчителів, «є виявом піклування Церкви про нові покоління та є наче відправною точкою, з якої діти та молодь можуть навчитися занурюватися у захоплюючу пригоду внутрішнього діалогу». Далі Папа зазначив, що «викладання католицької релігії є дисципліною великої культурної цінності, корисною для розуміння історичних і соціальних динамік, а також проявів думки, творчості та мистецтва, які сформували і продовжують формувати обличчя Італії, Європи та багатьох країн світу». Папа наголосив, що у викладання релігії входить висвітлення «актуального вчення Церкви, у діалозі з іншими галузями знання та релігійних досліджень, і, насамперед, у вивченні невичерпних сторінок Біблії, з яких ми пізнаємо Христа, Сина Божого, що став людиною, об’явлення обличчя Отця та досконалий зразок людства». Це також сприяє вихованню до «будь-якого діалогу, як у школі, так і в суспільстві: знати і любити те, чим ми є, щоб вміти зустрічати іншого з повагою та відкритістю».
Слухати внутрішній голос
У рамках цієї зустрічі Лев XIV поділився деякими думками. Він зазначив, що гасло третьої Національної зустрічі є вислів – «Серце промовляє до серця» (Cor ad cor loquitur), який «містить пропозицію шляху, на якому істина є метою, а особисті стосунки – шляхом до неї». Це гасло закликає вчителів допомагати дітям розпізнати внутрішній голос «не приглушувати його і не плутати з шумом, що їх оточує. У час, коли ми постійно перебуваємо в полоні різноманітних подразників, заглушити цей голос дуже легко». За словами Папи, навчити чути цей внутрішній голос – «це один із найбільших дарів, які можна зробити новим поколінням». «Людина не може жити без істини та справжніх сенсів», – сказав Лев XIV наголосивши, що за маскою апатії чи байдужості молоді люди «насправді часто приховують неспокій і страждання».
Віра і розум є супутниками на шляху
Отож, як сказав Святіший Отець, «виховувати означає вчити людей слухати своє серце, а отже, плекати внутрішню свободу та здатність до критичного мислення», де «віра та розум не ігнорують одне одного, а тим більше не суперечать одне одному, а є супутниками у скромному та щирому пошуку істини». Пригадуючи настанову святого Генрі Ньюмена, Папа наголосив, що «виховання вимагає терпеливості сіяти, не очікуючи негайних результатів, з повагою до темпів зростання людини».
Бути хореографами надії
Єпископ Риму заохотив присутніх «ставати авторитетними вчителями завдяки своїй любові до Бога та до них, передавати цінності без самозакоханості та моралізму». Він наголосив на тому, що «учні не потребують готових відповідей, а близькості та чесності з боку дорослих, які супроводжують їх з авторитетом і відповідальністю, коли вони стикаються з великими питаннями життя». Адже вони «запам’ятають очі та слова тих, хто зумів розпізнати в них унікальний дар, тих, хто сприймав їх серйозно, тих, хто не боявся розділити з ними частину шляху, показуючи себе, у свою чергу, чоловіком чи жінкою, яка шукає, мислить, живе та вірить», – зазначив Папа. Лев XIV також констатував, що в теперішній час школа в Італії та в інших країнах «стоїть перед драматичними, але водночас захоплюючими викликами». Він запевнив, що Церква супроводжує вчителів та посилає їх як «служителів виховання, хореографів надії, невтомних шукачів мудрості, надійних творців проявів краси» (Апостольський лист «Малювати нові карти надії», 11.3).
