«Глибока втома», але водночас віра, що дає сили вистояти та єднає. Саме такою постає Україна у розповіді для ватиканських медіа отця Мігеля Маркеса Кальє OCD. Генеральний настоятель Босих Кармелітів поділився враженнями після завершення свого четвертого візиту до країни від початку повномасштабної війни.
Про це пише Vatican News.
Подорож була позначена прагненням розділити з місцевими спільнотами Страсний тиждень – у самому серці конфлікту, що, здається, не має кінця. Отець Міґель пояснює, що відчув потребу бути поруч зі своїми братами та сестрами – кармелітами і босими кармелітками – саме в дні Великоднього Тридення: «Поки ми в Римі живемо в спокої, там мої брати і сестри перебувають у скруті». Це жест близькості, який, за його словами, відображає справжній сенс богопосвяченого життя.
Присутність спільнот і близькість до населення
В Україні діють три спільноти братів кармелітів — у Бердичеві, Києві та Гвіздаві, а також два монастирі босих кармеліток, розташовані в Києві та Харкові. Попри труднощі, богопосвячені особи продовжують здійснювати душпастирське та духовне служіння, а також надавати конкретну допомогу населенню, співпрацюючи з організаціями, що забезпечують психологічну та юридичну підтримку потребуючим. «Війна створила драматичні обставини: бідність, хвороби, розбиті сім’ї», – розповідає Генеральний настоятель, наголошуючи, що присутність монахів насамперед виявляється в людському та духовному супроводі.
Суспільство між зовнішньою нормальністю та внутрішнім напруженням
Постає картина суспільства, позначеного зовнішньою нормальністю, за якою приховується постійне напруження. «Бачиш людей у кав’ярнях чи на вулицях, але згодом вони розповідають, що насправді переживають», – зауважує отець Міґель. Болісно вражає відсутність молоді на вулицях, адже більшість із них зараз боронять країну на фронті. Серед богопосвячених осіб також відчувається втома від тривалої війни, однак, як підкреслює отець, їхня близькість до людей залишається незмінною: «Це конкретна присутність, що виявляється у слуханні та співпереживанні».
Віра – сила, що єднає
Попри складні обставини, отець Міґель наголошує на глибині віри місцевих спільнот. Богослужіння Страсного тижня, за його словами, відзначалися надзвичайно активною участю та сильним відчуттям єдності. «Алілуя, яке там співають, має унікальну силу», – зазначає він, згадуючи зворушливі моменти Літургій. У цьому контексті віра стає джерелом єдності та надії.
Обличчя страждання
Одним із найзворушливіших моментів візиту стала зустріч з людьми в одному з центрів підтримки: це сім’ї, що втратили рідних на фронті, поранені військові та хворі. «Люди плакали, розповідаючи свої історії, але водночас дякували за отриману допомогу». Цей досвід, зізнається отець, змінює погляд: «Їдеш, щоб принести розраду, а натомість саме ці люди передають тобі силу».
«Я не питаю, де Бог: я бачу Його в них»
Перед обличчям болю, який переживають українці, отець Міґель не говорить про кризу віри, а радше про Божу присутність, яка відкривається саме в людях, постраждалих від війни. «Саме вони говорять нам про Бога», – стверджує він, згадуючи постійні прохання про благословіння та релігійні знаки. На його думку, це свідчить про глибоку духовну силу, яка також проявляється в щоденній молитві, що сприймається як єдина справжня «зброя» перед обличчям насильства.
Ризик байдужості
Генеральний настоятель застерігає і від іншої небезпеки – звикання до новин про війну та поширення фейкових повідомлень. «Ми ризикуємо замкнутися у власному “садку” й стати нечутливими», – зауважує він. Тому він закликає зберігати відкритість і дозволити собі бути зворушеними стражданням інших, уникаючи емоційної ізоляції.
Великдень у час війни: «Жити Євангелієм»
Святкування Пасхи в Україні, підсумовує отець Міґель, означає «жити Євангелієм» у дуже конкретний спосіб. Навіть у небезпечних умовах – зокрема під час атаки, що сталася, коли він перебував у Києві, – було прийнято рішення залишатися поруч із людьми. «Йдеться не про пошук сильних емоцій, а про розділення життя», – підкреслює він, додаючи, що християнське свідчення здійснюється саме через близькість у найважчі моменти. Надія, за словами отця Міґель, ґрунтується на витривалій вірі тих, хто щодня продовжує молитися: «Саме ця сила підтримує світ».
Фото з Facebook сторінки Босі Кармеліти в Україні
