В інтерв’ю для ватиканських медіа очільник єпископату Римсько-Католицької Церкви в Україні єпископ Віталій Скомаровський розповів про святкування Великодня під час війни та всесвітнє молитовне єднання зі Святішим Отцем.
Про це пише Vatican News.
Цієї суботи, 11 квітня 2026 р., на заклик Папи Лева XIV Церква в усьому світі єднатиметься у молитві за мир. Про те, як цей заклик відгукується в серцях українців на п’ятому році війни, про короткі зустрічі з військовими у парафіях та про молитву як щоденну працю, що тримає у витривалості, розповідає голова Конференції Римсько-Католицької Церкви в Україні єпископ Віталій Скомаровський, Ординарій Луцької дієцезії.
Ваше Преосвященство, на Великдень Папа Лев XIV звернувся із закликом до спільної молитви за мир, яка має відбутися у суботу, 11 квітня. Що, на Вашу думку, для України означає це прохання?
Якщо Святіший Отець просить про молитву, це означає, що у цьому є велика потреба. Мало хто зараз у світі не усвідомлює цієї потреби, коли війни тривають і не закінчуються. Особливо ми це відчуваємо тут, в Україні. Війна, яка триває п’ятий рік, принесла багато горя, болю і страждань, і, на жаль, вона не припиняється, а точиться далі. Гинуть люди, страждають сім’ї та діти, люди перебувають в полоні, є багато травмованих, поранених і загиблих. Тому ми дуже вдячні Святішому Отцеві за цю ініціативу. Ми знаємо, що це велика сила, коли люди об’єднуються разом у молитві – не лише двоє-троє, як запевняє нас Христос, а й цілий світ. Ця молитва має велику силу, і надія, яку ми покладаємо на Бога, переконує нас у тому, що Божа сила здатна розв’язати всі ці складні вузли, аби прийшов довгоочікуваний мир.
Як Римсько-Католицька Церква в Україні відповідає на цей заклик Папи?
Ми закликаємо наших вірян приєднатися до цієї молитви за допомогою трансляцій. Також кожен єпископ у своїй дієцезії може запроваджувати відповідні ініціативи, а настоятелі – організовувати молитовні заходи у своїх парафіях. Наприклад, у моїй Луцькій дієцезії ми протягом суботи єднатимемося зі Святішим Отцем у молитві за мир. Після кожної Святої Меси відбуватиметься адорація Пресвятих Дарів у цьому намірі. Також ми молитимемося Літанію до Пресвятого Серця Ісуса, оскільки цей рік у нашій Церкві в Україні присвячений саме Пресвятому Серцю Ісуса.
Які настрої цього року на Великдень панували в українських парафіях?
Ми тільки розпочали святкування Великодніх свят, адже 12 квітня до нас приєднаються християни східного обряду, які відзначають Пасху в цей день. Святкування церковних урочистостей не має якихось обмежень, проте все залежить, звісно, від території. Зовсім інакше воно проходить на Сході, де близько фронт і тривають обстріли, або в Києві та інших містах, які часто атакує Росія. Святкування під час війни завжди має присмак смутку. Нещодавно я зустрів нашого парафіянина, який повернувся з фронту – отримав відпустку на 15 днів якраз на свята. Це величезна радість для його дітей, дружини і для всієї нашої парафіяльної спільноти – бачити нашого захисника й подякувати йому за те, що він боронить країну. Але ця радість затьмарена смутком, бо прийде день, коли він мусить повертатися на фронт, повертатися на війну. У часи війни це все дуже важко. Попри це, ми маємо ту пасхальну радість, яка дає нам надію на те, що життя переможе смерть, а світло – темряву. Під час цих святкувань лунає багато молитов за мир, за наших захисників та полонених. Ця молитва об’єднує нас з усіма тими, хто знаходиться далеко і не має можливості святкувати радісно. Ми єднаємося з ними духовно, щоб Бог наповнив нас силою Воскреслого Христа. Ми, як єпископи, намагаємося бути на похоронах наших вірян, які віддали своє життя, захищаючи Україну. Це найменше, що ми можемо зробити – приїхати, молитися разом із родиною та друзями за тих, хто загинув, просити для них вічного спочинку, а для близьких – втіхи. Жертву, яку принесли наші захисники і захисниці, неможливо оцінити чи виміряти. Ми віримо, що ця жертва єднається з жертвою самого Христа, який віддав своє життя задля спасіння людей.
Почався вже п’ятий рік повномасштабного вторгнення. Чим є молитва під час війни? Здається, що у такій складній ситуації за цей час можна навіть знеохотитись.
Молитва завжди щось змінює. Ми не завжди бачимо, як вона вислухана, але молитва завжди діє. Коли ми звертаємося до Бога з довірою, Він як добрий Батько не може не відповісти на це благання. Можливо, не в такий спосіб, як ми очікуємо, а інакше, проте молитва завжди має силу. Для нас, українців, це справжня школа терпеливості та витривалості. Тут навіть не постає питання: молитися чи ні. Це так само, як немає сумнівів у наших військових, чи мають вони боронити Україну. Вони називають це своєю щоденною працею. Так само і для вірян «щоденною працею» є молитва. Молитва важить дуже багато. Колись ми, можливо, побачимо всі плоди цієї витривалої молитви до Господа. Бог є нашою надією, і саме це дає нам сили не втомлюватися в молитві. Я запрошую всіх читачів приєднатися до спільної молитви, яка відбудеться в суботу, 11 квітня, з Папою Левом. Це буде молитва зі Святішим Отцем, нашою церковною спільнотою та всіма людьми доброї волі. Заохочую вас до єднання у цьому благанні до милосердного Бога про мир та припинення страждань, які приносить війна.
