Зустрічаючись із паломниками в другий день великодніх свят, Лев XIV запросив замислитися над місцем християнського свідчення в сучасному світі, зокрема в тих контекстах, де брехня й безпідставні звинувачення загрожують заглушити надію.
Про це пише Vatican News.
Заохоченням просити у Пресвятої Богородиці заступництва в тому, щоб ставати дедалі яснішими вістунами істини, Папа Лев XIV завершив свої роздуми, якими поділився перед проказуванням молитви «Царице неба» в понеділок, 6 квітня 2026 року. Другий день великодніх свят є вихідним у Італії, тож опівдні на площі Святого Петра зібралися численні римляни, туристи й паломники, щоби послухати повчання Наступника святого Петра й отримати його благословення. Розпочавши своє слово привітанням «Христос воскрес!», він зазначив, що «святкуючи новий день, який Господь створив для нас, літургія відзначає входження всього створіння у час спасіння: відчай смерті назавжди подоланий в ім’я Ісуса».
Дві розповіді
Спонукою для роздумів, якими Святіший Отець поділився, промовляючи з вікна робочого кабінету в Апостольському палаці, був євангельський уривок, який вказує на вибір між двома свідченнями: жінок, які зустріли Воскреслого, і підкупленої сторожі, що намагалася приховати правду про воскресіння. «Перші сповіщають про перемогу Христа над смертю; другі ж звіщають, що смерть завжди й у будь-якому разі перемагає. Адже за їхньою версією Ісус не воскрес, а його тіло було викрадено. З одного й того самого факту – порожнього гробу – випливають дві інтерпретації: одна є джерелом нового й вічного життя, інша – неминучої й остаточної смерті», – мовив Папа.
Цінність свідчення і фейки
За словами Святішого Отця, це спонукає замислитися над цінністю християнського свідчення та над чесністю в людській комунікації. Адже сьогодні часто розповідь розмивається фейковими новинами, тобто, «брехнями, натяками та безпідставними обвинуваченнями». Але перед такими перешкодами «істина не залишається ув’язненою», вона «виходить назустріч жива й промениста, просвічуючи найгустішу темряву». «Як і жінкам, що прийшли до гробу, так і нам Ісус сьогодні каже: “Не бійтеся! Ідіть і сповістіть”. Таким чином, Він сам стає тією доброю новиною, яку слід свідчити у світі: Господня Пасха – це наша Пасха, Пасха людства, бо цей Чоловік, що помер за нас, є Божим Сином, Який за нас віддав своє життя. Як Воскреслий, завжди живий і присутній, визволяє минуле від руйнівного кінця, так і великоднє звіщення визволяє від гробу наше майбутнє», – мовив Лев XIV.
Новий голос надії
Підсумовуючи, Святіший Отець наголосив на важливості того, щоби ця блага звістка сьогодні досягла тих, хто пригноблений злобою, що «розтліває історію та заплутує сумління». «Я маю на думці народи, які страждають від війни, християн, яких переслідують за віру, дітей, позбавлених освіти. Звіщати словами й ділами Христову Пасху означає дати нове життя надії, яка в іншому випадку була б придушена руками тих, хто чинить насильство», – мовив він, наголошуючи, що коли у світі звіщається Добра Новина, вона «в кожному часі проганяє темряву».
На завершення Лев XIV запросив пом’янути в світлі Воскреслого свого попередника Франциска, який рік тому саме в понеділок після Великодня віддає своє життя Богові. «Творячи спомин про його велике свідчення віри та любові, молімося разом до Пречистої Діви Марії, Престолу Премудрості, щоби ми могли ставати дедалі яснішими вістунами істини», – сказав він, розпочавши проказування молитви «Царице Неба».
