Настоятелем чернечого дому Пресвятої Євхаристії Ордену Проповідників (домініканців) у Львові став о. Ігор Селіщев ОР. На цій посаді він змінив о. Ігоря Ґнюса ОР, який здійснював це служіння впродовж шести років.
Про це пише сторінка Духовна велич Львова
Монастирі Домініканського ордену діляться на так звані «конвенти» (більші монастирі) і чернечі доми. У конвентах мешкає шість братів і більше, і вони можуть самі обирати собі настоятеля; у чернечих домах, де мешкає менше ніж шість братів, настоятеля призначає вищий настоятель території, де розташований дім.
О. Ігор Селіщев розповів сайту «Духовна велич Львова» про саму процедуру призначення настоятеля чернечого дому, про свої перші враження, а також про виклики, які стоять перед домініканцями в Україні та Східній Європі.
Отче Ігорю, чому відбулася зміна настоятеля?
Львівський монастир є «домом», і ми не вибираємо собі настоятеля, його призначають на три роки. Отець Ігор Ґнюс мав дві каденції поспіль по три роки тут у Львові, але щоб на третій раз призначати ту саму людину, мають бути якісь дуже серйозні причини. Тут таких причин не знайшлося, тому отець Ігор закінчив свою каденцію, і наші вищі настоятелі запропонували мені стати настоятелем у Львові. Я погодився, приїхав о. Ярослав Кравець OP – Вікарій нашого вікаріату в Україні, я підписав документи про те, що погоджуюся з моїм призначенням, після чого відбувся обряд визнання віри – у нас після того, як брат погоджується прийняти настоятельство, він має визнати свою віру при свідках. Це і відбулося у нашій внутрішній каплиці.
Це Ваше перше призначення настоятелем?
Так, я настоятель вперше.
Як Ви це сприйняли?
Це великий виклик для мене. Я буду настоятелем у домі, який не має аж такої масштабної діяльності. І це, з одного боку, мало би полегшити моє служіння, а з іншого – ніхто не забороняє нам нашу діяльність розширювати. У цьому і полягає одне із завдань настоятеля: допомагати спільноті братів створювати такі умови, щоб вони могли розвивати свою діяльність вільно і невимушено.
А мінус такий, що я є докторантом – аспірантом Українського католицького університету, і до Львова приїхав насамперед для того, щоб вчитися. Тому поєднувати настоятельство з навчанням буде для мене викликом. Але я погодився прийняти цей виклик. А там подивимось.
Скільки братів у львівському чернечому домі станом на сьогодні?
Нас троє.
Чи залишається у Львові о. Ігор Ґнюс?
Так, поки що залишається.
Взимку Ви брали участь у провінційній капітулі отців-домініканців, яка відбулася у Кракові.
Так, Вікаріат України належить до Польської провінції нашого Ордену, і я був одним із тих, хто представляв вікаріат на провінційній капітулі. Ми обрали нового провінціала, тобто переобрали на другий термін того, хто був, а також розглядали проблеми та пропозиції від братів нашої провінції. Цим ми займалися протягом двох тижнів.
Які виклики бачить перед собою Домініканський чин сьогодні?
Про Домініканський чин загалом говорити дуже важко, тому що ми розсіяні по всьому світі. А світ різний, проблеми різні, і виклики теж відрізняються. Щодо нашої провінції, то в нашій частині Європи стоїть виклик пошуку нових способів проповідування Євангелія: сучасною мовою і відповідно до тих проблем, які стоять перед Церквою і суспільством тут і зараз.
Можете назвати дві-три такі проблеми?
По-перше, це поступова секуляризація суспільства. Це, мабуть, найбільша проблема. По-друге, це необхідність пошуку методів проповідування Євангелія, що не були використані, але які були б зрозумілими та привабливими для сучасних українців, однак при цьому не змінювали навчання Церкви. А третє я пов’язав би з другим: як суспільству, насамперед віруючим людям, вийти з того горя і трагедії, яку нам несе війна, залишаючись християнами і наближаючись до Бога, а не відходячи від Нього.
Дякуємо, отче, за розмову. Бажаємо успіху і Божої допомоги у новому служінні.
Довідка
О. Ігор Селіщев ОР народився в 1986 році у Донецьку. У 2011 закінчив магістратуру Донецького Національного Університету (прикладна лінгвістика), якийсь час працював в університеті та в школі. У 2014 році розпочав новіціят у Домініканському ордені. У 2020 році склав вічні обіти; 7 травня 2022 року був висвячений на священника у Фастові (Київщина). До 2024 року служив у Хмельницькому, від літа 2024-го – у Львові. Аспірант УКУ, програма «Богослов’я» – досліджує патрологію сирійських отців Церкви. Захоплюється історією, цікавиться археологією, етнографією, лінгвістикою, любить піші подорожі (мандрівки) лісами.
Підготував Андрій Толстой
