В урочистість Благовіщення Господнього традиційно розпочинається духовна адопція. Кожен охочий може духовно усиновити дитину, чиє життя в утробі матері знаходиться під загрозою. Оскільки статистика абортів в Україні та світі залишається трагічною, Католицька Церква закликає огорнути ненароджених дітей молитвою, щоб з Божою допомогою врятувати їхні життя.
Історія виникнення
Практика духовного усиновлення зачатої дитини, яка сьогодні широко відома в Римо-Католицькій Церкві, має своє коріння у духовному досвіді ХХ століття та пов’язана з розвитком руху на захист життя.
Її витоки сягають послання Об’явлення у Фатімі, у якому звучав заклик до молитви, покути та винагородження за гріхи. Саме цей духовний імпульс згодом став підґрунтям для формування конкретної молитовної практики, спрямованої на захист ненароджених дітей.
У сучасному вигляді духовне усиновлення сформувалося у другій половині ХХ століття в католицькому середовищі як відповідь на зростання загрози абортів. Особливого поширення ця практика набула в Польща, звідки поширилася до інших країн Європи, зокрема й в Україну. Це відповідь локальної Церкви (рішення про відзначення приймає кожен єпископат) на заклик св. Йоана Павла ІІ, що міститься у енцикліці «Evangelium Vitae» (25 березня 1995). Понтифік закликав до пробудження у сумліннях, родинах, Церкві, суспільстві вразливості на сенс та вартість людського життя на кожному його етапі.
Статистика
За даними, опублікованими Державною установою «Центр громадського здоров’я Міністерства охорони здоров’я України», у 2024 році в Україні було зроблено 41 061 аборт. За оцінками Всесвітньої організації охорони здоров’я, щороку у світі відбувається приблизно 73 мільйони штучних абортів.
Думки святих
Свята Тереза з Калькутти наголошувала: «Найбільший руйнівник миру сьогодні – це аборт, тому що це війна проти дитини, пряме вбивство невинної дитини… Будь ласка, не вбивайте дітей. Я хочу дитину. Віддайте дитину мені».
Святий Йоан Павло II казав: «Народ, який вбиває власних дітей, є народом без майбутнього», а також підкреслював, що людина від моменту зачаття має бути оточена особливою опікою. Світ повинен змінити ставлення до небажаної дитини.
Як духовно усиновити дитину
Молитва духовного усиновлення триває 9 місяців і полягає у щоденній молитві однією таємницею Розарію, промовлянні спеціальної молитви за дитину та її батьків, а також у добровільній постанові.
Духовне усиновлення зачатої дитини розпочинається обітницею, яку складають у храмі або вдома перед хрестом чи іконою. Вона має такий зміст:
«Пресвята Діво Богородице Маріє, всі Ангели та Святі! Прагнучи нести допомогу ненародженим дітям, твердо постановляю і обіцяю, що від сьогодні беру в духовне усиновлення одну дитину, ім’я якої знає тільки Бог. Хочу протягом дев’яти місяців щоденно молитися про порятунок і життя, а також про справедливе й праведне життя після її народження».
Це молитва за дитину, ім’я якої знає лише Бог. Вона триває 9 місяців і полягає в щоденному промовлянні однієї таємниці Розарію (одне «Отче наш…», десять «Радуйся, Маріє…», одне «Слава Отцю…»), а також такої молитви:
«Господи Ісусе, за заступництвом Твоєї Матері, Пресвятої Діви Марії, яка з любов’ю Тебе породила, а також за заступництвом святого Йосифа, якому Тебе довірили і який був Твоїм Опікуном після народження, прошу за цю духовно усиновлену мною дитину, яка ще не народилася і зараз перебуває під загрозою загибелі. Прошу Тебе, Господи Ісусе, даруй батькам цієї дитини любов і відвагу, щоб вони залишили своїй дитині життя, яке Ти сам для неї призначив. Амінь».
Можна також додати добровільну постанову, наприклад: частіше сповідатися й приймати святе Причастя; постити на хлібі й воді; допомагати нужденним.*
* Джерело розділу «Як духовно усиновити дитину»: молитовник «Щоденно з Богом».
