Виступаючи на заході, організованому з нагоди Всесвітнього дня людей із трисомією 21, який відзначається 21 березня, Постійний Спостерігач Святого Престолу при Організації Об’єднаних Націй та інших міжнародних організаціях у Женеві закликав до більшої активності у справі підтримки та захисту гідності й прав усіх людей на кожному етапі життя. «Ні» дискримінаційним та евгенічним практикам.
Про це пише Vatican News.
Люди з синдромом Дауна — це більше, ніж діагноз, більше, ніж стан, і, безумовно, більше, ніж ті обмеження, які можуть уявити собі інші; вони мають ту саму гідність, що й усі інші, та ту саму «священну цінність, свідомо і з любов’ю вкладену Творцем з першої миті зачаття», а отже, користуються тими самими фундаментальними правами. На цьому наголосив архієпископ Етторе Балестреро, Постійний Спостерігач Святого Престолу при Організації Об’єднаних Націй та інших міжнародних організаціях у Женеві, беручи 19 березня 2026 р. участь у заході Фонду Жерома Лежена з нагоди Всесвітнього дня синдрому Дауна, який відзначається 21 березня. Тема зустрічі: «Від самотності до інклюзії: цінувати генетичну різноманітність людини, щоб забезпечити ефективну реалізацію прав людей із синдромом Дауна».
Інклюзія – це не лише послуги та пільги
Ватиканський дипломат підкреслив, що «генетична ідентичність» людей із синдромом Дауна «не робить їх більше чи менше людьми» і що, як такі, «вони повинні повною мірою користуватися своїми людськими правами та брати активну участь у всіх сферах суспільного життя: освіті, праці, релігії, культурі, охороні здоров’я, соціальному житті та громадській діяльності». Таким чином, інклюзія «не є просто питанням надання послуг чи пільг». «Йдеться про визнання людей із синдромом Дауна повноправними членами наших спільнот», – наголосив архієпископ Балестреро.
Представник Святого Престолу подякував усім людям із синдромом Дауна, які борються за свої права, за їхню відвагу, щирість та великодушність. Він закликав їх розглядати цю подію як заохочення до ще більшої відданості справі утвердження та захисту гідності, прав і трансцендентної цінності кожної людини на кожному етапі життя. «Дискримінаційні та евгенічні практики, пов’язані з пренатальним скринінгом та селективним перериванням вагітності, спрямовані проти дітей з діагнозом синдрому Дауна, мають бути рішуче відкинуті», – заявив він.
Розвивати культуру життя
Звертаючись до фахівців та інституцій усього світу, які займаються «постійною допомогою людям із синдромом Дауна та їхнім родинам», ватиканський дипломат додав, що хоча професійна компетенція є «першочерговою необхідністю», проте «сама по собі вона недостатня». Посилаючись на енцикліку «Caritas in veritate» Папи Бенедикта XVI, він підкреслив: «Люди завжди потребують чогось більшого, ніж лише технічно правильного догляду. Вони потребують людяності. Вони потребують уваги серця». Без серця догляд і підтримка, хоч би якими досконалими вони були з оперативної точки зору, стають холодними й безликими. «Серце теж має бути формоване», – наголосив постійний спостерігач. Звідси випливає побажання докладати зусиль для «будування культури життя та людяності, в якій кожна людина з синдромом Дауна визнається унікальною та неповторною і приймається з рівною гідністю та повагою».
