Семінарії у Франції готуються прийняти нову хвилю покликань. Багато з них лише нещодавно навернулися до католицької віри. «Відбувається щось дивне, ці молоді люди більш палкі, ніж катехумени десятирічної давнини. Вони більш віддані, вони більш радикальні. Деякі відкривають для себе покликання», – коментують ректори семінарій.
Про це пише Vatican News.
З 2023 року кількість дорослих, переважно молоді, які просять хрещення у Франції, неухильно зростає. Минулого року це явище досягло безпрецедентних масштабів. Рекордні 17 800 дорослих та підлітків були охрещені. Цього року їх буде ще більше – понад 20 000.
Багато новоохрещених людей подають документи до семінарії
За словами отця Олів’є Руа, директора Дому Шарля де Фуко, де кандидати до священства проходять підготовчий рік, багато новоохрещених подають заявки до семінарії. Вони не можуть розпочати навчання одразу. Згідно з чинними правилами (Ratio studiorum), вони повинні чекати щонайменше два роки після Хрещення. Саме тому дві третини французьких семінаристів наразі походять з католицьких сімей, але в найближчі роки спостерігатиметься збільшення кількості семінаристів, які є католиками лише короткий час.
Як вести за собою новонавернених?
У зв’язку з цією новою категорією майбутніх семінаристів у лютому в Парижі відбулася зустріч ректорів усіх семінарій Франції. Вони серйозно обмірковували, як поводитися з новоохрещеними, які разом зі своєю вірою також відкривають голос свого покликання.
Новоохрещені стають більш радикальними
Як зазначає отець Тома Пуссьє, ректор семінарії в Екс-ан-Провансі та секретар Національної ради вищих семінарій, в інтерв’ю щоденній газеті La Croix, «щось особливе відбувається серед новоохрещених. Після Хрещення вони більше практикують віру, ніж дорослі катехумени десять років тому. Вони більш віддані».
Вони хочуть присвятити своє життя Богу
Це також підтверджує отець Олів’є Руа. Він стверджує, що сьогоднішні «молоді католики не вагаються бути більш наполегливими у своїх рішеннях та способі життя». Їхнє ставлення, як зазначає отець Жульєн Дюпон, який донедавна був відповідальним за молодіжне служіння у Франції, випливає з «прагнення до радикалізму та абсолюту, що у деяких людей проявляється в готовності присвятити своє життя Церкві». Вони розглядають можливість вступу до семінарії чи чернечого ордену. Однак вони не завжди повністю усвідомлюють, що передбачає таке життя.
Не всі знають, чого просять
Про це свідчать крайні випадки, наведені щоденною газетою La Croix: жінка, мати трьох дітей, яка хотіла вступити до монастиря на десять років, або молодий батько сім’ї, який після навернення вирішив залишити попередню роботу та стати священником.
Відновлення траппістського абатства
З іншого боку, щотижневий журнал «Famille Chrétienne» у своєму останньому випуску описує відновлення траппістського абатства в Там’є на південному сході Франції. Після тривалої перерви до нього нещодавно приєдналися троє юнаків, які виросли в нехристиянському середовищі та лише нещодавно пережили навернення.
«Ініціатива походить, насамперед, від Господа»
Вони були зацікавлені в чернечому житті, щоб зберегти людську та християнську свободу, яку вони здобули під час Хрещення, і не повернутися до попереднього життя, каже брат Гаель. Він наголошує, що для абатства, де середній вік понад 70 років, присутність молодого послушника та трьох послушників – це абсолютно новий початок. «Я бачу в них, що ініціатива походить, насамперед, від Господа», – додає французький траппіст.
