Перші роздуми, які провів норвезький єпископ Ерік Варден, були присвячені темі входження у Великий Піст. До п’ятниці призупинена діяльність Папи та очільників дикастерій Римської курії.
Про це пише Vatican News.
«Християнський мир – це не обітниця легкого життя; це умова для перетворення суспільства». Це підкреслив Преосвященний Ерік Варден, чернець Ордену цистерціанців суворого дотримання-траппістів і єпископ Тронхейма в Норвегії, у першій з медитацій в рамках духовних вправ Папи і Римської курії, які розпочалися ввечері в неділю, 22 лютого 2026 р., в Паолінській каплиці Апостольського палацу у Ватикані на тему «Входження у Великий піст». «Осяяні прихованою славою» – такою є загальна тема роздумів, якими він протягом тижня ділитиметься з Левом XIV, кардиналами, які проживають у Римі, та очільниками дикастерій Римської курії.
Гнів – перешкода для присутності Духа в нас
Проповідник пояснив, що Церква наповнює нашу великопосну програму миром і що це час «виразити радикальність християнського миру, його вкоріненість у справедливому, сміливому даруванні себе, нагадуючи водночас собі та іншим про істину безсмертних слів святого Івана Ліствичника: “Немає більшої перешкоди для присутності Духа в нас, ніж гнів”». Це мир, «якого світ не може дати» і який «свідчить про постійну присутність Ісуса в нас». Він нагадує, що «вірність прикладу і заповідям Христа є ознакою справжньої християнської автентичності».
Великий Піст ставить нас перед основним
Як пояснив єпископ Варден, Чотиридесятниця ставить нас перед основним, «переносить нас у матеріальний і символічний простір, звільнений від зайвого». «Речі, які нас відволікають, навіть хороші, тимчасово відкладаються вбік», – скащав він, підкреслюючи, що йдеться про період справжньої духовної боротьби, в якій Церква «не применшує заклику боротися зі злими звичками та шкідливими пристрастями».
Проповідник згадав про реколекції, які святий Бернард проповідував співбратам під час Великого Посту 1139, в яких пояснював, «що означає жити в благодаті, коли ми боремося зі злом, підтримуємо добро, захищаємо істину і прямуємо шляхом виходу з рабства до обітованої землі, не відхиляючись ні вправо, ні вліво, залишаючись у мирі, усвідомлюючи, що під тим, що іноді може здаватися ходінням по лезу ножа, “є вічні обійми”. Словом, – як підкреслив єпископ Варден, – він закликає нас з новим ентузіазмом присвятити себе «повному любові та ясності учнівству».
Столітня традиція
До п’ятниці, 27 лютого, не буде прилюдних і приватних аудієнцій Святішого Отця, який двічі на день збирається разом зі своїми співробітниками в каплиці на молитву та медитації.
Традицію спільних реколекцій Папи та Римської Курії впровадив Пій ХІ у 1925 році, запросивши двох єзуїтів провести таку духовну віднову протягом першого тижня Адвенту. Майже через сорок років, а саме в 1964 році, святий Папа Павло VI переніс проведення цих реколекцій на великопосний період. Аж до понтифікату Пія ХІІ їх проводили виключно члени Товариства Ісусового. Протягом наступних десятиріч, натомість, їх проповідували кардинали, єпископи та представники різних чернечих родин. Майже 90 років такі духовні вправи відбувалися безпосередньо у Ватикані. З початком свого понтифікату, Папа Франциск – перший єзуїт на Петровому престолі, в дусі звичаю, властивого членам Товариства Ісусового, вирішив звершувати духовну віднову у відокремленому та тихому місці, подалі від місця звичного проживання та щоденної праці, сприяючи якомога кращому зосередженню духа. Доки цьому не перешкодила пандемія, вони відбувалися в осередку Отців Паулінів «Дім Божественного Учителя», що в містечку Аріччя, розташованому 30 кілометрів від Риму, а від 2021 року відбувалися приватно. У 2025 році роздуми проводилися в залі Павла VI у Ватикані й були відкритими для всіх працівників ватиканських інституцій.
