Днями у Брюховичах відбулася Провінційна рада руху «Віра і Світло» в Україні на тему: «Спільнота – місце прийняття, радості і прощення», де зібралися представники 38 спільнот з України.
Про це пише Мукачівська дієцезія.
Провінційна рада – це зустріч провідників спільнот з усієї України, під час якої вони мають можливість для ділення, роздумів і формацій, щоб глибше зрозуміти цілі руху та його функціонування. Ця зустріч є також часом поглиблення, оновлення і святкування, під час якого твориться справжня провінційна спільнота.
Цьогорічна рада стала особливим знаком зростання та зрілості Провінції «Україна». На зустріч була запрошена віце-міжнародний координатор Олена Перец, яка супроводжує Провінцію, яка провела визнання двох нових спільнот: «Посланці радості» (м. Мукачево) та «Промінчик сонця» (м. Новояворівськ). Члени обох спільнот представили історію свого становлення через презентації, пісні та творчі виступи. Після процесу голосування відбулося урочисте благословення нововизнаних спільнот і спільне святкування.
Мукачівська спільнота прибула до Брюхович у складі 14 осіб: п’ятеро друзів разом із батьками, капелан спільноти о. Євген Фізер та приятелі спільноти. Для багатьох це була перша участь у Провінційній раді. Своїми пережиттями щодо визнання спільноти поділилася Еріка Ковач, провідник спільноти «Посланці радості»:
«Визнання спільноти для мене – це особливий і зворушливий момент. Передусім це радість, бо те, чим жила спільнота, що плекала у тиші й вірності, стало поміченим і прийнятим. Це відчуття, що наш шлях має значення. Це також вдячність Богові й людям, які підтримували, вірили та супроводжували. Визнання – це знак довіри та відкритості до співпраці. Разом із тим приходить відповідальність, адже офіційне прийняття – це не лише честь, а й покликання ще глибше жити своєю місією, бути свідками єдності, любові та служіння в міжнародній родині руху «Віра і Світло». Найглибше ж відчуття – це приналежність. Визнання – це не завершення шляху, а початок нового етапу з більшим світлом і надією. Це був благословенний час для друзів, батьків і приятелів».
Змістовну формаційну програму забезпечили запрошені доповідачі.
Олег Романчук – дитячий та підлітковий психіатр, психотерапевт, директор Інституту психічного здоров’я Українського католицького університету та Українського інституту когнітивно-поведінкової терапії, засновник центру «Коло сім’ї» – провів формацію на тему «Дар служіння у спільноті». Учасники працювали в малих групах, роздумуючи над питанням особистого зростання у спільноті. Особливим елементом стала вправа у парах, під час якої учасники вчилися уважно дивитися на свого друга, споглядаючи його як унікальне Боже творіння. Завершенням стала символічна молитва-благословення: учасники, утворюючи фігури дерев, благословляли одне за одного, милувалися одне одним, що стало глибоким часом духовної єдності, усвідомлення власної цінності у спільноті та взаємної підтримки.
Оленка Бущак – провідний експерт програми «Інклюзія» БФ «Карітас України», викладач кафедри спеціальної освіти Львівського державного університету, «Успішний педагог року» міста Львова, логопед – у формації «Дар наших друзів» поділилася особистим свідченням. Вона зазначила:
«Завдяки “Вірі і Світлу” все змінилося в моєму житті. Я планувала бути філологом і вчителем української мови та літератури, але внаслідок глибокої дружби з нашими друзями це настільки вплинуло на мій вибір, що я стала логопедом. Я є членом спільноти “Веселка” з 1995 року. Коли починала, було лише сім спільнот, а сьогодні на Провінційній раді зібралися представники 38 спільнот з усієї України – це вражає. Завдяки “Вірі і Світлу” я досвідчую світло і Боже чудо через життя наших друзів – через їхню простоту, довіру, особливе бачення Бога, їхню молитву і любов до людей».
Говорячи про суть спільноти, вона підкреслила: «Віра і Світло – це спільнота, в якій дорогий і важливий кожен член: і приятелі, і батьки, і друзі – усі є повноправними членами. Для мене цінно, що про мене як приятельку дбають так само, як і про друзів та батьків. Важливо сприймати друзів у їхньому віці та життєвому досвіді. Особи з інвалідністю – це люди, створені на образ і подобу Божу, і вони мають право на гідне життя: на соціалізацію, участь у житті Церкви, можливість приступати до Святих Таїнств».
Владислав Жушма, досвідчений член руху (29 років), приятель київської спільноти «Веснянка», представив формацію «Хартія і Конституція. Структура Віри і Світла». Особливу увагу було приділено життю спільнот, провінційному рівню (Україна) та міжнародному виміру руху. Ця тема стала особливо актуальною з огляду на велику кількість нових членів, які потребують глибшого розуміння відповідальності, взаємозв’язків і служіння в різних вимірах спільнотного життя.
Завершальним акордом ради стало спільне ділення у великому колі, під час якого кожен міг висловити вдячність і поділитися пережитим досвідом. Капелани спільнот – о. Володимир Битюга, о. Євген Фізер та о. Олег Карпенко – уділили благословення всім учасникам зустрічі.
Провінційна рада 2026 року стала глибоким досвідом єдності, оновлення та духовного зростання, утверджуючи спільноти у їхній місії служіння, прийняття та любові.
Текст і фото: Олена Перец, віцеміжнародний координатор
