24 січня 2026 року, в суботу, у Львівській Митрополичій базиліці Успіння Пресвятої Діви Марії відбулася щорічна Різдвяна зустріч представників українських Рад Лицарів Колумба. Святу Месу, у співслужінні з єпископом Гжегожем Кашак та з капеланами Рад, очолив Національний Капелан Лицарів Колумба в Україні архієпископ Мечислав Мокшицький, митрополит Львівський.
Про це пише Львівська архідієцезія.
У своїй проповіді митрополит сказав:
«Мої дорогі!
Від свого заснування Лицарі Колумба були рухом мирян, які вирішили не відділяти віру від життя. Тому ваше братство ґрунтується не лише на організаційних структурах, а на спільному корінні у Христі.
Святий Йоан Павло II, звертаючись до Лицарів Колумба, сказав: «Церква потребує вашого свідчення зрілої віри, вашої відданості родині, вашої готовності служити там, де людська гідність перебуває під загрозою».
Ці слова особливо сильно резонують сьогодні. Під час війни ваше братство стало простором конкретної любові: любові до стражденних, до біженців, до сімей, розділених фронтом, до священиків та парафій, які потребують матеріальної та духовної підтримки.
Тому одним із найбільших дарів Лицарів Колумба є єдність попри кордони, мови та відмінності. Ця єдність не є результатом людської стратегії, а плодом спільної відданості Серцю Ісуса.
Святий Йоан Павло II нагадував: «Християнська єдність народжується зі споглядання любові Христа та виражається в готовності служити один одному».
У світі, пораненому розділенням, ваша єдність є пророчим знаком. Ви демонструєте, що спільноту можна будувати не на інтересах, але на Євангелії; не на силі, а на жертві; не на страху, а на довірі до Бога.
Тож сьогодні ми звертаємо свої думки до нашого засновника, блаженного Майкла МакГівні, чиє серце було сформоване як Серце Доброго Пастиря. Він був священиком, який бачив трагедію сімей, що залишилися без підтримки, і відповідав не словами, а ділами».
Він сказав: «Любов до ближнього найяскравіше виражається у відповідальності за сім`ю та в солідарності з тими, хто її потребує».
Після завершення Святої Меси відбулися підсумково-організаційні збори, на яких відзвітували за рік, що минув і накреслили плани на рік, який розпочався, а також спільне колядування у митрополичій курії Львівської архідієцезії.
Для Церкви в Україні, яка страждає від війни, втрат і болю, відданість Пресвятому Серцю Ісуса — не є втечею від реальності в девоційну побожність, але є школою надії та мужності. Тому, дивлячись на Серце, пробити списом, ми вчимося, що любов Христа більша за ненависть, а життя сильніше за смерть.
Текст і фото: Олександр Кусий
