У понеділок кардинал Курт Кох, префект Дикастерію у справах сприяння єдності християн, дав інтерв’ю ватиканським медіа з нагоди Тижня молитов про єдність християн. У центрі розмови були висловлювання Папи Лева XIV, спадщина Реформації та екуменічний шлях у напрямку Ювілейного року 2030.
Про це пише Wiara.
Відповідаючи на заклик Папи Лева XIV, згідно з яким прагнення до єдності та залучення до справи миру у світі мають іти «рука в руку», кардинал Кох підкреслив взірцеву роль Церков. «Екуменізм може бути корисним для суспільства, якщо він не віддзеркалює суспільні поділи, а сам є знаком єдності», – пояснив кардинал.
У світі, сповненому суперечливих тенденцій, викликом є життя в різноманітті, але «в одному дусі». Кардинал Кох застеріг: «Якщо саме християнство є поділеною спільнотою, воно має небагато що запропонувати суспільству».
Гарячий заклик зі Сходу
Цьогорічні тексти Тижня молитов, підготовлені Вірменською Апостольською Церквою, ґрунтуються на Посланні до ефесян («Одне тіло і один дух»). Для кардинала Коха вибір цього уривка має глибоко символічний характер: «Це пристрасний заклик святого Павла до єдності. Якщо взяти до уваги, що Павло написав цього листа з в’язниці, стає зрозуміло, наскільки серйозно він ставився до цього питання. У в’язниці не займаються дрібницями».
2030: не дата, а момент роздумів
Говорячи про 500-ліття Аугсбурзького визнання віри – Confessio Augustana, яке припадає на 2030 рік, кардинал відкинув очікування щодо фіксованих термінів. «В екуменізмі я не встановлюю дат. Дати визначає Дух Святий, а не ми», – зауважив він. Водночас 2030 рік є важливим «пунктом рефлексії», щоб наново переосмислити подолання поділів.
Кардинал Кох навів слова теолога Вольфгарта Панненберга, який вважав церковний розкол «поразкою» Реформації, оскільки Мартін Лютер прагнув оновлення всього християнства. «Ісус хотів однієї Церкви, а не багатьох Церков», – наголосив кардинал.
«Католицька» Confessio Augustana та перешкода у визнанні
Коментуючи ідею Йозефа Ратцінґера про можливість визнати Аугсбурзьке визнання віри як «католицьке», кардинал Кох виявив відкритість, водночас вказавши на перешкоди політичного характеру. Confessio Augustana за своєю суттю є спільним католицьким документом, навіть якщо з окремими його положеннями щодо війни чи монашества сьогодні вже не погоджуються.
Однак проблема полягає в прийнятті з боку протестантів: «Кардинал Ратцінґер тоді сказав: “умовою визнання з боку католиків є визнання з боку протестантів”». Якщо Лютеранська Церква повністю підтримує цей принцип, то щодо Ради Євангельських Церков у Німеччині (EKD) загалом цього сказати не можна. Визнаним може бути лише те, що в іншій спільноті безсумнівно становить основу віровизнання.
Перспектива: від Нікеї до Єрусалима
На завершення кардинал підкреслив незмінну актуальність Нікейського собору, 1700-ліття якого було нещодавно відзначено. Єдність можлива лише на основі спільної віри. «Виклик Нікеї залишається актуальним», – зазначив кардинал Кох, додавши з іронією: «Багато християн, у тому числі католиків, по суті є аріянами – або принаймні хотіли б ними бути. А багато хто не є навіть і ними».
У зв’язку із запланованим Ювілейним роком 2033 в Єрусалимі кардинал Кох висловив надію, що «Аугсбург зможе подати добрий приклад», водночас наголосивши, що з’ясування аугсбурзьких питань не є формальною умовою зустрічі у Святій Землі.
