Священник Кам’янець-Подільської дієцезії отець Микола Бистрицький про підсумки Року надії, зустріч із нунцієм та здатність бачити світло там, де інші бачать безвихідь.
Як у рік надії Ви відкрили для себе чесноту надії?
Відповідаючи на питання, як я у рік надії відкрив для себе чесноту надії, то певно варто визнати, що якось за замовчуванням надія сприймається в нашій людській свідомості як щось, що має саме по собі настати. Натомість цей рік і його пережиття особисто для мене стало таким відкриттям, що надія – це передусім щось, що спонукає мене до якоїсь конкретної дії. Тобто вона відкриває переді мною двері розуміння того, що ось ці мої дії, або мої зусилля, змагання, вони врешті-решт принесуть якийсь прекрасний плід, хоча, можливо, поки цього не зауважую.
Тому, з перспективи цього року, для мене надія стала розумінням чогось, що просто знову і знову спонукає до якоїсь конкретної роботи. Роботи над тим, щоб щось змінювалося, щось ставало кращим, більшим, щоб просто реалізовувати своє покликання, не розраховуючи на якісь заохочуючі призи, овації та тому подібне.
Яка людина є для Вас свідком надії або яка історія?
Цей рік був по-справжньому дуже багатий на зустрічі з людьми міжнародного та світового значення і великими людьми та діячами нашого українського внутрішнього простору. Якщо ж говорити про того, хто підбадьорив мене особисто в цій надії, то, мабуть, дуже важливу роль для мене зіграла зустріч з нашим Апостольським нунцієм в Україні архієпископом Вісвальдасом Кульбокасом.
Чому саме він? Тому що в нашій розмові він називав дуже багато труднощів, які мене особисто якось так пригнічували й здавалося все більше і більше якось впроваджували в безвихідь. Натомість він виглядав дуже і дуже позитивним. Я запитав у нього, як йому вдається попри той весь бруд, труднощі та змагання, які він зустрічає, позитивно мислити і з радістю, та посмішкою виконувати свої обов’язки?
Він дуже коротко відповів, що історія знає дуже багато випадків, коли все починалося з однієї людини. Він не натякнув на себе, що все зміниться завдяки йому, але з іншого боку дав підказку, щоби, живучи своє життя, мати на увазі, що можливо саме через моє змагання та старання Бог справді змінить зовнішню ситуацію. Тому, Нунцій, для мене особисто, є людиною надії, яку по-особливому зустрів цього року.
Максим Железницький
