В інтерв’ю для ватиканських медіа кардинал Лазар Ю Хун-сік поділився думками про Апостольський лист «Вірність, що породжує майбутнє» Папи Лева XIV, опублікований з нагоди 60-ї річниці декретів Другого Ватиканського Собору, що стосуються священства.
Про це пише Vatican News.
«Перш за все, я хочу висловити свою глибоку вдячність Святішому Отцю за рішення відзначити це 60-річчя», – зазначає кардинал Лазар Ю Хун-сік, префект Дикастерії у справах духовенства, коментуючи в інтерв’ю для ватиканських медіа Апостольський лист Папи Лева XIV «Вірність, що породжує майбутнє», опублікований 22 грудня 2025 року з нагоди 60-ї річниці декретів Другого Ватиканського Собору Optatam totius і Presbyterorum ordinis.
Кардинал-префект підкреслив актуальність документа в епоху, коли «священство може розглядатися як пережиток давнього світу, що приречений на зникнення», або «як покликання, що втратило свою привабливість, красу та актуальність». Лист, додає він, «нагадує всьому святому Божому люду, що священство є чудовим даром, високою відповідальністю, але передусім незамінним служінням у місії Церкви, як того хотів Господь Ісус».
Вірність як вираження любові
Щодо самої назви документа, кардинал Ю Хун-сік зазначив: «Майбутнє без вірності не може існувати». Він пояснив, що «майбутнє Церкви завжди будується в сьогоденні, яке пронизане історією, традицією і живиться цими коренями». Вірність, підкреслив префект, «означає не закритість для будь-якого виду креативності Святого Духа», а «завжди зберігати дух внутрішньої відданості покликанню Господа». Вона є «самою мірою любові» і вказує шлях для «збереження, звіщення та зростання краси священства, вірного Христові, Його слову та Церкві».
Префект Дикестерії у справах духовенства виокремлює тему сопричастя і синодальності як особливо близьку серцю Папи. «Святіший Отець, – зазначає він, – чітко заявляє, що йому особливо дороге дієве втілення сопричастя, а отже, і синодальності в житті священника». Це є «ефективною протиотрутою від самореференційності та ізоляції, які є типовими спокусами в житті священника». Братерські стосунки з єпископом, з співбратами та співвідповідальність з мирянами, за його словами, «не є просто додатковими реаліями життя священника, а справжніми плідними контекстами для найкращого проживання свого покликання».
Покликання та виклики
Щодо кризи покликань, кардинал Ю Хун-сік наголосив, що «не Церква переживає кризу покликання, а деякі частини Церкви», де секуляризація «вже практично охопила всі верстви суспільства». Він заохочує «наполягати на звіщенні краси та взаємодоповнюваності всіх покликань» і «приймати генеративні душпастирські стилі, які не спрощують чи розмивають радикальну пропозицію Євангелія, а без страху її звіщають».
Насамкінець, коментуючи пункт, присвячений соціальним мережам, Префект Дикастерії у справах духовенства зазначив: «Зрозуміло, що соціальні мережі можуть і, я б сказав, повинні бути місцями, де можна жити і проповідувати Євангеліє, також і для священників». Однак «заохочення полягає в тому, щоб кожен священник завжди вказував на Христа, а не на свою особу». Потрібні розсудливість і підготовка «без страху і закритості, але з ентузіазмом і палкістю для завжди нового звіщення Євангелія, у вірності покликанню, щоб породжувати майбутнє».
