Подячна Меса з нагоди 25-ї річниці функціонування світської гілки Ордену Камілліанів у Мукачівській катедрі відбулася у день спомину святого Миколая.
Про це пише Мукачівська дієцезія.
Члени спільноти та інші вірні разом молилися за зростання любові до хворих і стражденних, щоб ми всі могли розпізнати обличчя Христа в тих, хто терпить біль. Коли згадуємо святих Миколая та Камілла, то перед нами постає приклад їхнього життя: вони запалювали надію посеред темряви. Ці святі були немов живі знаки Божого Милосердя і показали, що любов може піднести стражденних, зміцнити зламаних і принести мир у серця.
Святу Месу звершив отець Арнольд Гортобаді OSB. У своїй проповіді він наголосив, що у день св. Миколая ми вшановуємо пам’ять святого, який творив добро в тиші і таємниці. Тому цей день є також святом добрих справ, зробленх таємно. Отець з особливою любов’ю привітав членів Камілліанської родини, які у нашій парафіяльній спільноті подають приклад безкорисливого служіння.
У проповіді він наголосив, що святий Камілл де Лелліс був не лише медбратом, але й живим знаком Божої ніжності. Його дотик здатний зцілювати як тіло, так і душу. Згідно з його вченням, у турботі про ближнього серед нас перебуває сам Бог, а любов завжди веде дорогою до воскресіння. «Рани – це Божі ворота, через які Бог входить у життя людини», – підкреслив отець. У кожному хворому присутній страждаючий Христос. «Святий Камілл усвідомлював, що Бог перебуває там, де життя є найбільш вразливе», – сказав священник. Турбота – це ознака духовної зрілості, а любов виявляється в конкретних діях.
Після проповіді присутні помолилися літанію до святого Камілла, а далі члени Камілліанської родини обновили свої обітниці. Спільнота просила заступництва свого святого покровителя, щоб кожен міг чинити добро від щирого серця.
Орден Камілліанів був заснований у Римі в 1584 році святим Каміллом де Леллісом. У своїй духовності камілліанці, як віддані та активні члени парафії, служать у різних сферах догляду за недужими. У співпраці з місцевим душпастирем вони активно беруть участь у пастирській опіці хворих, знедолених, нужденних та вмираючих.
