14 листопада 2025 року в Мостиськах відбулися похоронні урочистості солдатів Війська Польського, які загинули у вересні 1939 року під час оборони Львова. Останки польських воїнів були знайдені під час ексгумаційних робіт, проведених у серпні цього року у Львові в мікрорайоні Збоїща Інститутом національної пам’яті у співпраці з Міністерством культури та національної спадщини Республіки Польща, Міністерство культури України, а також за підтримки Генерального консульства Республіки Польща у Львові.
Про це повідомляє Львівська архідієцезія.
Поховання за участю почесної варти відбулося на римо-католицькому кладовищі в Мостиськах, де розташована польська військова ділянка – некрополь солдатів Війська Польського, які загинули в боях з німцями у вересні 1939 року. Перше поховання відбулося на цьому місці в 2015 році, а наступне – роком пізніше. Сьогоднішня похоронна церемонія стала продовженням вшанування та відновлення пам`яті про героїв, які в ім`я свободи віддали найдорожче.
Церемонія розпочалася Святою Месою, відправленої за військовим церемоніалом в храмі Різдва Святого Йоана Хрестителя в Мостиськах. Літургію очолив архієпископ Мечислав Мокшицький, митрополит Львівський. У своїй проповіді архієпископ сказав:
«Сьогодні ми стоїмо перед смертними останками тих, хто понад вісімдесят п`ять років тому віддав своє життя, захищаючи свою Батьківщину, захищаючи Львів, захищаючи свободу, захищаючи людську гідність.
Вони загинули у вересні 1939 року, в той час, коли світ був занурений у темряву війни, а Польща, розірвана між двома тоталітарними режимами, стояла сама перед обличчям жахливого зла.
Їхні останки, знайдені та викопані у серпні цього року з землі на Збоїщах, сьогодні повертаються — з шаною та молитвою — щоб спочити серед своїх братів на цвинтарі в Мостиськах, в секції польських солдатів. Вони повертаються до місця, яке відтепер стане символом нашої пам`яті, вдячності та віри в те, що жертва любові ніколи не загине в очах Бога.
Війна – яке ж жорстоке це слово. Війна, як казав святий Йоан Павло II, «завжди є поразкою для людства», бо це час великої ненависті, час, коли людина забуває про братерство, любов і Бога. Війна приносить смерть, страждання, сльози матерів і дітей, рани, які не гояться поколіннями і залишаються в пам`яті народів, як темна рана на душі світу.
І все ж – серед цієї темряви – сяє світло. Світло мужності, жертви та любові. Саме такі люди, як ці солдати, з якими ми сьогодні прощаємося і кладемо їх у могили, стали цим світлом. Їхні імена часто нам невідомі, але їхнє свідчення закарбоване в історії та в наших серцях. Вони віддали все, що мали – своє життя – бо вірили, що Польща – це цінність, що свобода – священна. Сьогодні їхнє повернення з землі забуття – це не просто жест ексгумації та поховання. Це жест любові та вдячності від усієї нації. Це знак того, що пам`ять перемагає час, а вдячність сильніша за забуття. Це наша спільна молитва за мир, який є плодом правди, справедливості та прощення».
У похоронній церемонії, організованій Інститутом національної пам’яті, взяли участь, зокрема: Марта Цєнковська – міністерка культури та національної спадщини, Іван Вербицький – заступник міністра культури України, Станіслав Взьонтек – заступник держсекретаря в Міністерстві національної оборони, Олександр Міщенко – заступник Міністерство закордонних справ України / MFA of Ukraine, Ян Юзеф Каспшик – радник Президента Республіки Польща, Павел Коваль – голова Ради з питань співпраці з Україною, Пьотр Лукасєвіч – тимчасовий повірений у справах Посольства РП у Києві, Марек Радзівон – Генеральний консул Республіки Польща у Львові, Кароль Полейовський – заступник голови Інституту національної пам’яті Республіки Польща, Олександр Алфьоров – голова Український інститут національної пам`яті
Фото: Ambasada RP w Kijowie, Darek Delmanowicz/PAP, Mateusz Niegowski/IPN, radiomaryja.pl
