31 жовтня в італійській Бордіґєрі, у парафії Непорочного Зачаття, яку обслуговують францисканці з України, відбулася урочистість свячень. Таїнство священства отримав брат Дам’ян Варгатюк OFM із Мурафи, що на Вінниччині.
Про це пише CREDO.
Свячення уділив єпископ дієцезії Вентімілья-Санремо Антоніо Суетта. На святі були присутні численні гості з Італії та України. З України приїхала родина новопресвітера: мама, хрещена мама, двоюрідний брат о. Валерій Гідзіль та інші родичі. Участь в урочистості взяли також Міністр Провінції св. Архангела Михаїла о. Бенедикт Свідерський OFM, священники дієцезії Вентімілья-Санремо і францисканці з різних монастирів. Про це CREDO повідомив настоятель парафії о. Фаустин Кушнір OFM.
Під час проповіді єпископ Антоніо Суетта звернувся до брата Дам’яна зі словами вдячності Богові за нове покликання, яке «випромінює надію для пораненого народу».
Єпископ наголосив, що жодне покликання не виникає випадково: «Перш ніж Я сформував тебе в утробі матері, Я знав тебе; перш ніж ти вийшов на світ, Я освятив тебе» (Єр 1, 5).
Він пояснив, що ці слова сповнюються в житті брата Дам’яна: «Ще до того, як ти міг бажати Бога, Бог уже бажав тебе. Ще до того, як ти міг сказати “ось я”, Бог уже кликав тебе на ім’я».
Єпископ пригадав, що Господь не обирає досконалих, але кличе слабких, аби виявити Свою силу: «Не кажи: я молодий, бо Я з тобою, щоб визволяти тебе» (Єр 1, 7–8). «У твоєму “так” сьогодні здійснюється Божа вірність, а не людська сила».
Єпископ Антоніо Суетта звернув увагу, що покликання українського францисканця має глибокий символічний вимір: «Коли ми споглядаємо цю тайну, не можемо не думати про твою батьківщину — поранену Україну, про народ, який знає страх і біль. Навіть серед руїн і ран війни Бог продовжує кликати. Твоє “так” — це відповідь також і для них: знак того, що покликання сильніше за руйнування, що надія може відродитися навіть із попелу».
Єпископ наголосив, що священник — не надлюдина, а людина, яку перемінило Боже милосердя:
«Ми маємо цей скарб у глиняних посудинах, щоб показати, що ця надзвичайна сила — від Бога, а не від нас» (2 Кор 4, 7). «Францисканський священник не виділяється величчю, а меншістю; не панує, а служить; не підноситься, а схиляється, щоб обмити ноги».
Єпископ Суетта підкреслив, що служіння нового священника повинно бути «благословенням миру, лагідним дотиком Бога до пораненого обличчя світу»: «Ти, син святого Франциска і син народу, випробуваного війною, сьогодні отримуєш велике завдання — бути знаком миру Христа там, де мир здається неможливим».
Він побажав отцю Дам’янові нести світло Христове в темряву сучасного світу: «Світло Христове засяяло в наших серцях. Але не забуваймо, що це світло сяє серед темряви. Священник — не той, хто не знає ночі, а той, хто несе в неї лампу Євангелія. Брате Дам’яне, твоя лампа крихка, але її світло — вічне. Неси її сміливо своєму народові, у поранені серця».
На завершення єпископ довірив новопресвітера опіці святого Франциска та Пресвятої Діви Марії: «Францискові — щоб ти жив своїм служінням як брат менший, убогий і радісний; Марії — щоб ти беріг у серці кожне слово Ісуса і робив його живим серед свого народу».
Нагадаємо, в місті Бордігєра з 2016 року служать францисканці української Провінції св. Архангела Михаїла. Від початку повномасштабного російського вторгнення в Україну монастир став місцем прихистку для численних біженців. І нині брати разом із парафіянами допомагають українцям, які залишилися без дому або потребують підтримки в Італії.
