Лев XIV прийняв народні рухи, які прибули до Риму на V Міжнародну зустріч та ювілейне паломництво. Згадуючи свого попередника Франциска, він повторив, що земля, дім і праця є «священними правами». У світлі енцикліки «Rerum novarum» свого попередника Лева XIII, який став натхненником для його понтифікату, Папа поділився думками про сучасний погляд на «нові речі» з перспективи периферії.
Про це пише Vatican News.
«Церква підтримує вашу справедливу боротьбу за землю, дім і працю. Як і мій попередник Франциск, я вірю, що справедливі дороги вирушають з низів і з периферії, прямуючи до центру», – сказав Папа Лев XIV, підсумовуючи свою промову до учасників V Всесвітньої зустрічі та ювілейного паломництва народних рухів. Зустріч відбулася в залі Павла XIV у Ватикані в четвер, 23 жовтня 2025 р., ввечері.
Так звані «Народні рухи», що зродилися в Латинській Америці – це об’єднання убогих робітників і селян, безземельних і безпритульних, корінних жителів, мігрантів, мешканців нетрів та різного роду неформальних поселень, нелегальних робітників та безробітної молоді, вуличних торгівців і збирачів вторинної сировини, тобто рухи, які об’єднують жертви суспільної маргіналізації, людей, змушених жити і працювати на периферії суспільства, а також захищати власні інтереси, консолідуючись саме у такі асоціації, не маючи можливості організувати традиційні профспілки. За понтифікату Папи Франциска Ватикан приймав кілька міжнародних зустрічей таких об’єднань.
«Нові речі» з поглядом з периферії
Лев XIV зазначив, що це його перша зустріч з ними, і він радіє, що може продовжувати шлях, який започаткував його передник. Він зазначив, що одним з мотивів обрання його імені стала енцикліка «Rerum novarum» Лева XIII, написана в період промислової революції. Її назва означає «нові речі». Й сьогодні, за словами Папи, у світі існують «нові речі», але ми звикли на них дивитися «з центру». Натомість теперішня зустріч є нагодою поглянути на них «з околиці».
Насамперед, Святіший Отець зазначив, що під час першої такої зустрічі у Ватикані понад десять років тому Папа Франциск вказав на те, що вони принесли стяг із гаслом «Земля, дім і праця», що було «новою річчю» в Церкві, яка виявилася доброю. «Повторюючи за Папою Франциском, я сьогодні кажу: земля, дім і праця – це священні права, за якій варто боротися. Я хочу, щоб ви почули: я з вами!» – наголосив Лев XIV.
«Чи є вимога землі, житла та працевлаштування для соціально незахищених верств населення “новим явищем”? З точки зору світових центрів впливу, звичайно, ні; ті, хто має фінансову стабільність та комфортне житло, можуть вважати ці вимоги дещо застарілими. Справді “новими” речами здаються автономні транспортні засоби, наймодніші предмети або одяг, висококласні смартфони, криптовалюти та інші подібні речі. Однак з периферії ситуація виглядає інакше», – сказав Папа, додаючи, що хоче донести, що погляд на нові речі з перспективи периферії та їхні зусилля не обмежують лише протестами, але й пошукати вирішень.
Служіння, натхнене любов’ю
Святіший Отець наголосив на тому, що це служіння народних рухів повинно черпати натхнення з любові. Він зауважив, що знайомий з досвідом їхньої діяльності в різних країнах, і бачив, як часто це поєднується з досвідом віри. «Дійсно, коли формуються кооперативи та робочі групи, щоб нагодувати голодних, надати притулок бездомним, допомогти потерпілим від кораблетрощі, доглянути за дітьми, створити робочі місця, отримати доступ до землі та побудувати житло, ми повинні пам’ятати, що це не ідеологія, а справжнє втілення Євангелія», – сказав Папа, похвально відгукуючись про те, що чимало з цих рухів відправною точкою мають не стільки вимоги справедливості, як саме прагнення любові, «всупереч індивідуалізмові та упередженням». Він також згадав, що під час єпископського служіння в Перу мав досвід Церкви, «яка супроводить людей у їхніх стражданнях і радощах, в їхній боротьбі та надії».
«Як я вже казав, зазвичай, коли йдеться про “нові речі”, їхній потенціал та небезпеки, не згадують те, що відбувається на периферії. У центрі мало хто усвідомлює проблеми, з якими стикаються жертви виключення», – мовив Святіший Отець, підкресливши однак, що якщо вбогі часто опиняються наприкінці списку пріоритетів, то в Євангелії вони – в центрі.
Старі форми несправедливості в новому світі
За словами Папи, зусилля, які докладають народні рухи, дуже потрібні в світі, який дедалі більше глобалізується. Динамізм поступу повинен управлятися за допомогою етики відповідальності, «долаючи загрозу ідолопоклонства прибутку й завжди ставляти в центрі людину та її цілісний розвиток». «Оскільки ми всі поділяємо одну і ту ж людську природу, ми повинні подбати, щоб “нові речі” управлялися належним чином. Це питання не повинно залишатися в руках політичної, наукової чи академічної еліти, а повинно стосуватися всіх нас. Креативність, якою Бог наділив людей і яка привела до великого прогресу в багатьох сферах, ще не змогла впоратися з викликами бідності», – сказав Лев XIV, підкреслюючи, що це повинно залишатися центральним у дебатах навколо «нових речей».
Святіший Отець зауважив, що коли його попередник наприкінці XIX століття писав енцикліку «Rerum novarum», то не зосереджувався на промислових технологіях, а на становищі робітників. І це було фундаментальним: вперше Папа сказав, що щоденна боротьба за виживання та соціальна справедливість є надзвичайно важливими для Церкви. І якщо в енцикліці не знаходимо таких понять як «безробіття» чи «виключення», то це тому, що в той час йшлося про покращення умов праці та про експлуатацію. Сьогодні ж виключення стало «новим обличчям соціальної несправедливості», яке Папа Франциск окреслив як «культура відкинення мов непотребу».
«Коли ми говоримо про виключення, ми також маємо справу з парадоксом. Брак землі, їжі, житла та гідної праці співіснує з доступом до нових технологій, які поширюються всюди через глобалізовані ринки. Мобільні телефони, соціальні мережі і навіть штучний інтелект доступні мільйонам людей, включаючи бідних. Однак, хоча дедалі більше людей мають доступ до Інтернету, залишаються незадоволеними базові потреби», – сказав Лев XIV.
Вплив «нових речей» на виключених
Далі Наступник святого Петра поділився деякими думками про те, який вплив «нові речі» мають на різні сфери життя, який часто є двозначним: позитивні для деяких країн чи деяких сфер, вони несуть «супутню шкоду» для інших. Це, за його словами, є «результатом поганого управління технологічним поступом». Чи не найочевиднішим прикладом є кліматична криза. Однак, аспектом «новизни», що особливо вражає марґіналізованих, є «тривоги та сподівання найбідніших» у контексті «рекламованих моделей життя». «Наприклад: як бідній молодій людині жити з надією і без тривоги, коли соціальні медіа постійно пропагують нестримне споживання і абсолютно недосяжний економічний успіх?» – запитує Папа, вказуючи також на проблему поширення залежності від азартних ігор онлайн. Він також звернув погляд на фармацевтичну індустрію, яка «досягла значних прогресів», але й тут не обійшлося без двозначності: «в поточній культурі, не без допомоги певних рекламних кампаній, пропагується своєрідний культ фізичного благополуччя», натомість «таємниця болю трактується в редуктивний спосіб», що може призвести до узалежнення від знеболюючих, продаж яких приносить прибуток згаданим компаніям.
«Я також хотів би підкреслити, що розвиток нових інформаційних технологій та телекомунікацій залежить від корисних копалин, які часто знаходяться в надрах бідних країн», – вів далі Святіший Отець, підкресливши, що без колтану, який видобувають у ДР Конго, не існувало б чимало сучасних пристроїв. Однак, видобуток таких ресурсів часто пов’язаний з парамілітарним насильством і підважує стабільність бідних країн, доводячи до переворотів.
Лев XIV також зазначив, що «держави мають право й обов’язок» захищати свої кордони, але це повинно бути врівноважене «моральним обов’язком надавати притулок». «Зловживання стосовно уразливих мігрантів не є легітимним здійсненням національного суверенітету, а радше серйозними злочинами, скоєними або толерованими державою», – сказав він.
Справедлива боротьба
«Водночас мене надихає те, як народні рухи, організації громадянського суспільства та Церква протистоять цим новим формам дегуманізації, постійно свідчачи про те, що ті, хто перебувають у скруті, є нашими ближніми, нашими братами та сестрами. Це робить вас чемпіонами людяності, свідками справедливості, поетами солідарності», – сказав Святіший Отець, наголошуючи на тому, що нові виклики вимагають нових форм відстоювання прав і долання проблем. Адже, як навчав святий Августин, «держава без справедливості – це не держава». Тож народні рухи, разом з людьми доброї волі, християни та віруючі, разом з урядами покликані невідкладно заповнювати цю порожнечу, «започатковуючи процеси справедливості та солідарності, яку поширюватимуться на все суспільство».
«Ваша боротьба під стягом землі, дому та праці за кращий світ заслуговує на підтримку. І так само, як Церква супроводжувала створення профспілок у минулому, сьогодні ми маємо супроводжувати народні рухи. Це означає супроводжувати людство, йти разом у спільній повазі до людської гідності та у спільному прагненні справедливості, любові та миру», – підкреслив Лев XIV, запевняючи в своїй особистій та в близькості Церкви на цій дорозі.
