7 жовтня 2025 року в місті Городок розпочав свою роботу незвичайний простір – соціальна книгарня-кав’ярня «Місце Сили: книги, кава, спільнота». Розташована у стінах Інституту богословських наук Непорочної Діви Марії, ця локація стала логічним продовженням освітньої та духовної місії закладу. Його мета створити інтелектуальний, культурний та духовний осередок, доступний для всієї городоцької громади. Ми поговорили з ректором Інституту, отцем Олегом Жаруком, про те, як віра і розум знаходять своє втілення у кавовій чашці та на полицях з книгами.
Отче Олеже, тепер в Інституті запрацював новий простір. Звідки ідея створити саме книгарню-кав’ярню «Місце Сили»?
Ідея виникла з нашої ключової місії – «Віра і Розум» (Fides et Ratio). Інститут завжди був не лише про освіту, а й про формування мирян та богопосвячених осіб, які можуть служити у різних сферах: катехизації, роботі з сім’ями, медіа та сакральній музиці. Знання, отримані в наших стінах, мають виходити за їх межі.
«Місце Сили» – це спроба втілити нашу місію у фізичному просторі, доступному для всіх. У сучасному світі люди шукають не лише знання, а й спілкування та відчуття приналежності. Кав’ярня створює ідеальну, неформальну атмосферу для цього. Це місце, де студент може зустрітися з викладачем, а житель Городка – з думкою філософа чи богослова, тримаючи в руках книгу і чашку гарячого напою. Назва «Місце Сили» відображає нашу віру в те, що справжня сила – у знанні, вірі та спільноті.
Ми хочемо бути відкритими для громади та сприяти не лише академічній, а й загальній інтелектуальній і духовній культурі. Інститут богословських наук – це простір знань і спілкування. Нам не вистачало формату, який би органічно поєднав ці дві речі у неформальній та затишній атмосфері. Саме тому ми хотіли створити «Місце Сили», де людина могла б зупинитися, знайти натхнення у книзі, поспілкуватися за філіжанкою кави і відчути себе частиною спільноти. Це гібридний простір, де читання стає приємним дозвіллям, а спілкування – каталізатором нових ідей.
Чому було вирішено надати проєкту саме соціальний аспект?
Соціальний аспект — це не просто додаток, це фундаментальна частина нашої ідентичності. Як вищий навчальний заклад Кам’янець-Подільської дієцезії, ми не можемо стояти осторонь потреб громади. Ми реалізували цей проєкт у співпраці з благодійною організацією «Платформа соціальних змін». Завдяки тому, що вони повірили в наш проект, ми могли закупити обладнання для кав’ярні і це було дуже важливо для нас. Ми цінуємо це і вдячні за цю підтримку. А вже самостійно нам вдалося організувати внутрішній простір.
Повертаючись до соціального аспекту нашого проєкту, то він полягає у двох ключових моментах:
По-перше, це про відкритість і доступність – а це про створення спільноти. Ми знижуємо невидимий бар’єр, який може існувати між академічною установою та місцевими жителями. «Місце Сили» – це гостинна «вітальня» Інституту. Це також платформа для обміну ідеями, де можуть зустрічатися школярі, студенти, викладачі, представники громади, волонтери, військові, ветерани, ВПО. Це простір для інтеграції різних соціальних груп, а над усе – це зустріч громади, школи та Церкви.
По-друге, це фінансова модель для підтримки місії. Будучи соціальним підприємством, ми плануємо спрямовувати доходи від діяльності книгарні-кав’ярні на підтримку освітніх, благодійних або культурних ініціатив «Місця Сили». Ми хочемо, щоб цей простір не просто існував, а й приносив реальну користь суспільству. Тобто, кожна придбана тут книга чи кава безпосередньо підтримує розвиток громади.
Які події плануються у найближчому часі та на що зроблено акцент?
Наш графік досить насичений, оскільки «Місце Сили» є багатофункціональною локацією. Ми регулярно плануємо:
Книжкові клуби: для обговорення як духовної, так і класичної сучасної української та зарубіжної літератури. Таких клубів буде два: один стосуватиметься української класичної літератури, інший матиме широкий читацький простір.
Творчі зустрічі: це можуть бути вечори поезії, презентації нових видань та спілкування з авторами, а також музичні вечори, які будуть поєднуватися із збором коштів для потреб наших військових.
Тренінги: Спрямовані на розвиток навичок, важливих для сучасного життя та служіння, серед яких важливе місце займає виховання дітей та підлітків.
Кіноклуб: для перегляду та обговорення важливих фільмів, які торкають життя людей і несуть мораль та досвід.
Дозвілля: ми плануємо розширити асортимент настільних ігор як для декількох учасників, так і для цілої групи людей, щоб якісно проводити час.
У жовтні ми провели вже декілька подій. Окрім відкриття простору (7 жовтня), ми стартували із Книжковим клубом української класики (8 жовтня), де учасники ділилися прочитаними книгами наших українських авторів та відкривали для себе твори, про котрі також мало говорять у суспільстві. 17 жовтня відбувся старт навчальної виховної програми для батьків з міста Городка, яка триватиме впродовж трьох місяців, а його тема зосереджена на вихованні підлітків. Вже у січні ми стартуватимемо із новим набором батьків та вихователів із курсом, який стосується відносин дорослий-дитина: «Як говорити, щоб діти нас слухали і як слухати, щоб діти з нами говорили». Наш Музичний вечір з о. Ігорем Шкляруком 18 жовтня став нагодою, щоб послухати його авторські пісні, а також зібрати кошти для наших військових – волонтерка Леся, яка виготовляє дрони, потребує постійної підтримки для закупівлі деталей. А ще наприкінці місяця, 31 жовтня, стартує Кіноклуб.
Ми прагнемо, щоб кожен гість, незалежно від віку чи інтересів, знайшов для себе щось цінне.
Хто координує діяльність цього простору?
Ключове слово тут – співпраця. Хоча простір знаходиться на території Інституту і я, як ректор, несу загальну відповідальність, координацію здійснює команда, що об’єднує співробітників Інституту та волонтерів. Це люди, які вірять в ідею, що книга і спілкування мають силу змінювати світ. Вони займаються підбором літератури, організацією заходів та створенням тієї затишної атмосфери, за яку нас уже полюбили гості. До цієї команди входить адміністраторка, баристка та двоє волонтерів.
Ми керуємося спільним баченням: створити місце, де кожен є активним учасником. Це не проєкт «згори», це ініціатива, яка живе енергією людей, котрі щодня приходять сюди працювати, вчитися і спілкуватися.
Яке бачите майбутнє цього проєкту? Чи є плани з його розширення?
Ми бачимо «Місце Сили» як модель інтеграції духовного навчального закладу у громадське життя. Наша головна мета – закріпити за собою роль не просто книгарні чи кав’ярні, а справжнього осередку стійкості, надії та знань. Ми прагнемо, щоб кожна людина, яка заходить сюди, дійсно відчувала, що вона потрапила у своє «Місце Сили».
У планах – не лише розширення асортименту, а й створення мережі партнерств з іншими соціально орієнтованими книгарнями та освітніми центрами в нашому регіоні і, можливо, по Україні. Ми мріємо, що «Місце Сили» стане відомим на карті, як осередок, що доводить: сила української громади — у її освіченості, вірі та здатності до спільної дії. Це місце має стати постійним джерелом сили для Городка та громади.
Отче, щиро дякую за цікаву розмову. Особисто хочу завітати до «Місця Сили» в Городку!
Сердечно запрошую, завдяки зручному графіку, «Місце Сили» є доступним для усіх мешканців і гостей Городка, які шукають натхнення та якісного дозвілля. Ми працюємо за адресою вул. Грушевського 57/1 згідно з наступним графіком:
Понеділок – П’ятниця: з 9:00 до 18:00.
Субота – Неділя: з 13:00 до 18:00.
За нашою діяльністю можна спостерігати у соціальних мережах на наших сторінках.
Максим Железницький
